VKFacebook 

Напишіть нам   Реєстрація   Вхід

Голова ОТГ на Житомирщині зажадав від Уряду звільнити главу райдержадміністрації

16.05.2017
У суботу 13 травня малинські літератори-аматори знову зустрічалися на своїх посиденьках.

Цього разу в Ані Ленок.

Аня читала свої нові різножанрові твори. Особливо вразили нас її посвяти - одна Наталі Дідківській, інша Захару Михайленку, він однокласник Ані (жаль, що Захар не приходить до нас, та і Віктор, його батько, через велику зайнятість напередодні завершального свята навчального року не прийшов...). Аня посвяти пише не шаблонними словами і формулами "я тебе-ти мене-ми оба уважаємиє люді". Її посвяти - ніби сповідь про біль, який вона відчуває в інших. Як і їх радість, звичайно. Але я не можу тут надрукувати ці тексти, Аня їх дарувала адресно, без оприлюднення.

Багато звучало віршів і прози на духовну тематику. Тут у нас лідер Тамара Кучерук, наше сонечко, наш позитив. Це її жанр. І нова аматорка нашої тусовки Настя Возняк, яку запросила Аня, читала вірші та есе такої ж тематики. Я б сказала, що такі тексти наших літераторів більше можна віднести до стилю щоденника власного духовного досвіду. Однак це має свою цінність. Адже далеко не кожен здатен це викласти на папері, а тим паче комусь показувати.

Наталя Дідківська (Недашки) приїздить майже кожного разу, хоча їй непросто, м’яко кажучи. Її дорослий син (важка форма ДЦП) потребує щохвилинної уваги і маминої присутності. Але в Недашках Наташа має гарних друзів і добрих сусідів, тому ми можемо її бачити на наших зустрічах і можемо чути її сильні і мудрі вірші. Поетка пише українською і російською.
Питання мови у нашій студії не загострюю навмисно. Сама давно пишу лише рідною мовою. Але нашим учасникам не виставляю ніяких умов. Бо ми зустрічаємося заради творчості насамперед, заради спілкування.

Кожен обирає для себе шлях тією мовою, яка його кличе. Це дуже дразливе питання, тому я не акцентую. Головне, щоб мої творчі колеги не припиняли творити. Хоча я знаю, що згодом всі вони писатимуть лише рідною. Душа вирівняється, якщо їй це потрібно.
Люда Морар читала нове оповідання, вірніше - частину більшого прозового твору. Сюжет актуальний. Жінка гине від рук власного чоловіка. Причини трагедії - глибокі емоційно-психологічні. Тема сучасна і актуальна завжди. Після читання такого твору довго дискутували про переваги матріархату і патріархату)

Микола Скуратівський читав вірші. Розповів про підготовку до друку своєї дебютної поетичної збірки.
Дуже не вистачало гучного голосу, дотепних жартів і "молотоударних" кпин нашого неповторного

Михайленка) Ну... школа його тримає) Але нічого. Хай-но ось останній дзвінок) Проте і в нього є новини! Микола Скуратівський переказава, що Віктор Іванович нарешті "дотумкав", що було б непогано свої вірші з рукописного зошита перенести в електронний цифровий варіант. Слава Богу! Хоч один крок до видання збірки! Треба проконтролювати цей процес, щоб не зійшов на гальмах та інерції)))

Ще Микола Скуратівський читав чужі вірші і довго тримав інтригу, хто є автором. Вірші гарні, сильні, виразні! Їх хотілося слухати. Авторка, мабуть, посоромилася дебютувати очно. А даремно. Бо вона гідна уваги і хвали. Це Юля Шапаренко. Вона працює веб-дизайнером у нашій друкарні. Юлечко, приходь! Ти класна! І так хочеться молодь чути!
Шкода, ми не зустрічалися давно з Людмилою Недашківською (Недашки). Працює в Києві, не має поки можливості вирватися.

Дуже хочемо побачити і почути Сергія Дегтярука з Вишева (він же з Недашок також). Та непогано було б, щоб і наші колишні тусовщики навернулися) Пишіть мені сюди, прошу)
Оля Гура була на роботі. Тому ми сподіваємося її творчі й громадські ініціативи почути на наступній зустрічі.

Не було і Світлани Грищенко-Дідківської. А наступного разу будеш, красунечко?
А... Ну я теж. Читала лірику. Читала, як каже Михайленко, ні к чорту. Зате ж головне, що я її написала і пишу далі. Щодня, Вітьок! Щодня! тільки в мене проблема навпаки. Ти не можеш із зошита в комп перенести, а я пишу в стрічку ФБ, а як би то ще файлами перенести в комп)))

Отак от було.
Стрічаймося!
Ні про кого не забула?
Раптом що, нагадайте. Допишу і вибачусь.

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація