Цього року отримала запрошення від музико-терапевтичного центру раннього музичного розвитку "Ділі-Ділі"(м.Київ) попрацювати та відпочити у таборі творчого здорового відпочинку для усієї родини, який вже не перший рік організовують для батьків та дітей  подружжя Юлії Сладковської  та Бориса Наливайка. 

Краса карпатських гір (для табору орендують будиночки еко-курорту "Ізки" на Закарпатті), смачна місцева кухня, чисте повітря, класна команда музикантів, художників та аніматорів створюють для батьків та дітлахів справжню казку. Відпочинок родинний та затишний. Щодня відбувається по декілька заходів чи майстер-класів з музико- та вокалотерапії, казкотерапії, колисанок, батлів та квестів, хороводів, танців, пісень, малювання, ліплення з тіста, виготовлення ляльок-мотанок під розповідь місцевих легенд та оповідок. Щоранку - зарядка для батьків. Є заняття, які окремо проводяться  для мам і тат, діток. Є також спільні походи у гори, катання на конях, басейн, баня та інші оздоровчі процедури. 

Я проводила майстер-класи колискових пісень та казкотерапію.

А у квесті для дітлахів довелося зіграти роль Володарки Кришталевої Гори (є там така гора, де можна знаходити маленькі кришталики кварциту, який лежить просто під ногами).

Художник Тетяна Мелковська чаклує над образом Володарки Кришталевої Гори :)

Коли бачиш такий справді родинний відпочинок без шкідливих звичок, душа радіє, що в нас є здорове майбутнє. Тут батьки виховують дітей не словами та повчаннями, а власним здоровим прикладом. І все сумніше дивитися на те, як дорослі проводять час у Малині за пляшкою горілки на очах власних дітей. Сумно. 

Чи в нас нема лісів і гарної природи? Є. Чи може в нас нема музикантів, майстрів, художників, які б могли організувати такі творчі навчання для сімейного відпочинку? Також є. Чи в нас немає коней, на яких можна було б катати дітей уздовж мальовничих берегів водосховища? Усе це є, немає тільки бажання організовувати висококласний відпочинок, розвивати місцевий туризм, давати можливість людям заробляти на здорових розвагах.

Легше ж налити чарку, випити, і усе стає фіолетово.  Тільки саме через цю прикрість і проблеми, які створює пиятика, повертатися у Малин хочеться усе рідше і рідше.