З децентралізацією буде те, що і з декомунізацією – завершення процесу відбудеться вольовим рішенням.
При декомунізації — першими та самостійно перейменували з десяток вулиць і ніхто ніякими губернаторськими повеліннями не довершував цей процес у Малині, хоч сумнівних героїв у назвах залишилося чимало.
При децентралізації?
При децентралізації Малин котиться до талану примусово віддекомунізованих, бо зрозуміло, що якщо процес розпочався, то його буде завершено, — батьком над селами призначать Малин, або, при великому спротиві, місто буде перетворюватися на ізольований острів.
Була млява спроба частини депутатів Малинської міської ради розпочати процес, але вона була продиктована партійними інтересами чи вказівками, а виконання було не продуманим, тож “план Барбаросса” зазнав краху.
Була ще й законодавча перепона для міст обласного підпорядкування, але її сьогодні знедіяно.
Тому, розуміючи реалії, найкращим для Малина було б вступити в процес об’єднання громад на своїх умовах, і чим швидше тим краще. Та перепоною тут стають персоналії.
Здавалося б, що будь-яке село, що межує з Малином, з радістю повинно пригорнутися до міста, але навіть коли запросять, чи піде якась сусідня громада на об’єднання?
Поки таких не видно, – нема черги на “вигідну пропозицію”, бо й пропозицію, здається, ніхто не робив.
І чому до розвиненого Малина не будуть поспішати пригорнутися навколишні села, навіть, якщо така пропозиція поступить?
Бо на перепоні “персоналії” зі своїми амбіціями, баченнями, образами, маніями та партійностями, але без арифметики та далекоглядності.
А Малину й потрібно, — оголосити про створення ОТГ та засватати хоч одне село, і тоді всі майбутні “примусовості” обійдуть нас стороною (що ми й спостерігали при перейменуванні вулиць)
Але депутати міської ради вже здоволилися грою в “об’єднання”, а міський голова не готовий бігати по селах та вмовляти сільських голів та після цього ще й на нові вибори висуватися
Тож пливемо...
вологість:
тиск:
вітер: