1.

День учора був шикарний –
З’їли меду від бджоли,
Потім в нашій психлікарні
Файні збори провели.
Вибрать спікером маньяка
Колектив наш забажав,
Він вважав себе Бараком
І Обамою вважав.
Тему зборів гороскопи
Підказали у ві сні:
«Чи ввійшла вже до Європи
Україна? Чи ще ні?».
Не могли ніяк почати –
Вірш читав один Поет.
Майже все було без мату,
Але довгим був сонет.
Ми годину мали клопіт,
Чарував немов удав,
І, що сумно, він «Європу»
Так негарно римував!
Та нарешті вийшов Льоня,
Той, що вбраний у жабо.
(Він почав з «Наполеона»,
А тепер – в РНБО).

2.

– Треба випить! Бо річниця,
Як в Європі ми! – Сльоза
Потекла в нього по пиці.
Випить всі були ми «за».
Льоня визнав, що картини
Страхітливі перед ним,
Як пригадує злочинний
Януковича режим.
– Де Європа?! Дика ера!
Найтемніша з усіх ер!
Двійка з мови у прем’єра,
Масло жер пенсіонер!
А рахунок прийде зранку
Комунальної платні,
Б’є від сміху лихоманка,
Бо всі цифри там смішні!
Щодо Криму і Донбасу,
Їх на плечах несемо,
Як тягар скрутного часу
І для розвитку гальмо…

3.

Тут взяв слово шейх Микола,

В нього ще наколка «Love».
Він в палаті «Кока-колу»
Замість нафти продавав.
– Хлопці, менше песимізму!
Хай брат брата обійма!
Світ змінивсь, як після клізми –
Зник тягар, гальма нема!
Правда, ворог чинить опір –
Приховали лікарі,
Що ми всі давно в Європі,
Наче Лондон на Дніпрі!
Європейського досхочу,
Нам вже заздрить Ліверпуль –
Менше стало місць робочих,
Соціальних виплат нуль.
А погляньте на прем’єра!
Мова чиста і дзвінка,
Сам скидається на сера,
Он, як гривню опуска!
А до «євро» – як до сина,
Захищає від біди.
Безкоштовну медицину
Закриває назавжди!
І освіту! Бо шкідливі.
В уряд, справжній демократ,
Він запрошує поштиво
Хлопців імпортних, дівчат!
І Європа визнать мусить –
Толерантність з нас аж пре!
Нам в міністри – хоч зулуса!
Хай пігмей портфель бере!

4.

Раптом став співати Гогі.
В Гогі звичка є така.
І хоч хворі в нього ноги
(Рік тому перескакав)
І хоч рік не має «стула»,
Бо печеньок переїв
Із долоні тьоті Нуланд,
Він горлав пісні свої.
Як в Брюсельському палаці,
Серед фруктів і вина,
Гордість від Асоціацій
Ми відчули, на-ні-на!..
І що підпис той чарівний
(Хоч не знаєм, як і де)
Нас умить, казково, дивно
Всіх до щастя приведе.
Потім всі співали хором,
Аж в їдальні було чуть.
Потім ми скінчили збори
І ту єврокаламуть.

5.

Хтось, розумний, скаже, соррі,
Зрозуміло і коню,
Люди ці душевно хворі.
Нащо слухати дурню?
Не дамо на це ми згоди,
Не сприймаєм гірких слів.
Це традиція народу –
Слухать дурнів та козлів.
І хоч ми – неначе діти,
Уряд можемо навчить,
Як у тій Європі жити
Кожен день і кожну мить.
Скажем чесно, без приколу,
Не розводимо ми вас:
Відлітаєм від уколу!
Хоч в Європу! Хоч на Марс!
Тож, якщо колоть удасться
Весь народ (найкраща путь)
То картини єврощастя
В мозок кожного ввійдуть.
Прийде тиша і культура,
Легше віддавать наказ…
Вибачайте! Процедури!
Після того – «тихий час».
Потім в нас така програма:
Вечір ігор та шарад,
Потім наш маньяк Обама
Всіх шикує на парад.

Приїздіть! До нас лягайте!

Ми кладем проблемам край.

Єврораю не шукайте,

Бо він тут, у нас, той рай.

 Ян Таксюр