Сьогодні на ст. метро Академмістечко побачив цікавий, просвітницько-агітаційний намет від політичної партії "Укроп" стосовно особливостей нового виборчого законодавства.  Варто визнати, інформативно, по суті зрозуміло, цього у організаторів передвиборної кампанії від Укропу не забрати. Як і не забрати її надмірну агресивність, як у поганому так і у доброму розумінні цього слова.

Сюди входить  і назва цього політичного об’єднання - не прихована спекуляція  Корбаном і Ко назви «Укроп», що стала символом нашого національного опору зовнішній агресії. Й сумнозвісні події на 205-му окрузі в Чернігові на довиборах до Верховної ради, де новостворена політична сила не гребуючи не чим, як власне і їх опоненти, влаштували ціле шоу із роздачею продуктів, побиттям та переслідуванням. Цікаве в іншому, що ніхто з активних фігурантів тих «яскравих та незабутніх»  подій відповідальності так  й не поніс… А чи понесуть? Думаю, що ні… Навіщо? Кандидат від влади переміг, тож немає сенсу підіймати хвилю невдоволення… Але мова зараз про інше… Мова про протистояння між політ сил, що представляють різні політичні табори. Табори, що є по своїй суті антагоністами у всіх питаннях…

 Складається враження, що головний ворог у цих політ сил не умовний путін та днрлнр, а політичний опонент… У цьому й проблема  нашої держави. Нами керують ті, кому Україна не потрібна по своїй суті. Надприбутки, недоторканість та багато інших преференцій, що гарантує депутатство  - п’янить, запаморочує їх «світлі» голови…  Вони йдуть до своїх чергових цілей, не помічаючи перешкод, нас з вами….

Однак, разом з тим, на відміну від деяких моїх знайомих, я ніколи не зніму шеврону з написом «Укроп». Це більше, ніж просто назва, більше ніж шеврон, це  символ незламності, непереможності духу й волі. З цим шевроном ми пройшли Донбас. З ним ми виходили з оточення, визволяли села й містечка, виходили за лінію фронту, влаштовували засідки, брали полонених, били з артилерії, отримували поранення, гинули. Я  ніколи не зніму те, що стало частиною мене. Я не є прихильником дніпропетровської політичної сили, але побратими з Дніпра 1, що обороняли Республіку «Міст», які стояли у Пєсках, Опитному та Спартаку, назавжди будуть мені рідними й близькими, й мені відверто начхати, хто фінансував ті батальйони, чи, умовний, Коломойський, чи Корбан. Головне в іншому. Ми Разом відстояли нашу Україну! Це я пам’ятатиму завжди, незалежно, хто буде у якій партії… Бо є речі важливіші за політику, за гроші – це бойове братертсво, честь, кров та гідність тих, хто не пожалів себе, хто кинув своє життя на холодні важелі смерті та свободи…..

Дай Боже всім нам холодного розуму.

Слава Україні!!!