Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

27.04.2014
Україна

Урядова гра в тарифи - шлях до енергетичного краху


З 1 травня тарифи на природний газ для населення зростуть на 50-63% в залежності від категорій споживачів або у середньому - на 55%. Таке рішення уряду, запроваджене через постанову Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), було прогнозованим експертами. Також очікуваним стало затвердження Кабінетом Міністрів графіка поетапного підвищення тарифів на природний газ на період 2015-2017 роки.

У разі його дотримання, середньозважений тариф на природний газ для населення з 1 травня 2017 року буде становити близько 2600 грн/тис. куб. м, а для найбільш масової групи абонентів, які споживають щорічно до 2500 куб. м газу, - до 2200 грн/тис. куб. м. Очевидно, що курсові коливання національної валюти, які спостерігаються останнім часом, можуть суттєво вплинути на абсолютне значення тарифу, але, беззаперечно, – тариф на природний газ для населення буде зростати в найближчі роки.

Який вплив буде мати таке зростання тарифів на газ?

1. Організаційні заходи будуть домінувати над технічними:

Населення буде прагнути перейти в категорію із нижчим тарифом. Це буде стосуватись, як переходу із категорії зі щорічним обсягом споживання «більше 6 тис. куб. м» в категорію «до 6 тис. куб. м», так і переходу із цієї категорії у найменшу - «до 2,5 тис. куб. м». Оскільки ці дві категорії споживають більше 99% всього газу, перехід в категорію з найнижчим обсягом споживання буде масовим, та така тенденція вже намітилася за останні роки. Основним організаційним заходом буде зниження температури в опалюваних помешканнях, як середньої, так і в окремих групах приміщень.

Виникає логічне запитання: чому не стане масовим запровадження альтернативних палив, наприклад твердого біопалива, як то пелети з біомаси? Навіть після підвищення тарифів на газ для категорії абонентів, які щорічно споживають до 2,5 тис. куб. м в 2 рази з травня 2017 року порівняно із тарифами з травня 2015 року – до 2200 грн/тис. куб. м, лише вартість деревних пелет, яка еквівалентна тисячі кубометрів газу, становить щонайменше 2800-3000 грн. А, враховуючи нижчу ефективність сучасного пелетного котла в порівнянні із конденсаційним газовим, – не менше 3500 грн.

І це без врахування витрат на переобладнання (купівля та монтаж твердопаливного котла та обладнання сховища для утримання запасу пелет), вартості доставки твердого палива до будинку (на опалювальний сезон потрібно завезти близько 4 тонн пелет), а також збільшення витрат електроенергії на роботу твердопаливного котла в порівнянні із газовим та інше. Лише після зростання тарифів на газ для населення щонайменше до 4000-4500 грн/тис. куб. м можна буде очікувати на розвиток цього сектора, і то лише за умови доступу населення до дешевих кредитних ресурсів.

2. Поглиблення тарифних диспропорцій між конкуруючими енергоресурсами

Очевидно, що електроенергія, як і природний газ, є найпоширенішим джерелами енергії для населення в Україні. Саме тому тарифна політика, яка стосується обох енергоресурсів, має бути пов’язаною як в часі, так і в співвідношенні тарифів.

У той же час, за активною риторикою та діями уряду щодо підвищення тарифів на природний газ, нині не то що не видно, а навіть не проанонсовані коротко- та середньострокові плани реформи тарифоутворення на електроенергію для побутових споживачів.

В умовах підвищення вартості газу для населення при стримувані динаміки тарифів на електроенергію, зростає ії привабливість, як енергоресурсу для досить широкого прошарку населення. І причина не в екзотичних для українських реалій технологіях на кшталт теплових насосів чи електричного теплоакумуляційного опалення з використанням диференційованих за часом доби тарифів на електроенергію. Постає питання – чому так?

Для спрощення сприйняття звернемося до прикладу. Власник будинку, який опалюється газовим котлом та споживає на рік 3 тис. куб. м газу, з 1 травня цього року буде сплачувати за газ 1788 грн/тис. куб. м або, якщо це перевести кВт*год, в яких зазвичай наводять ціни на природний газ в Європі, - 19 коп. /кВт*год. Здавалось би, навіщо опалювати помешкання електроенергією, яка коштує майже в два рази дорожче – 34 коп./кВт*год? Відповідь ховається в особливостях диференційованої тарифної сітки на природний газ та їх співвідношення із диференційованими тарифами на електроенергію.

Власник будинку спалюючи лише газ, заплатить за нього близько 5400 грн на рік. Але зменшивши споживання газу на 500 куб. м він перейде в категорію з меншим тарифом та заплатить за газ 2700 грн на рік. При цьому, для заміщення газу на опалення будинку в опалювальний період буде потрібно додатково близько 4 тис. кВт*год електроенергії на рік або близько 570 кВт*год на місяць в період з жовтня по квітень. Це дозволяє власнику будинку «втиснутись» в другу категорію споживачів електроенергії (до 800 кВт*год на місяць), сплачувати її по тарифу 34 коп/кВт*год та заплатити за рік близько 1500 грн. Таким чином власник будинку заплатить 4200 грн проти 5400 грн та зекономить 1200 грн на рік. Як кажуть, вигода видна, а два електрообігрівача окупляться власнику будинку за один опалювальний сезон.

Але те, що гарно виглядає для власника будинку, набуває зовсім інших барв, якщо поглянути із іншого боку. У 2013 році населення спожило близько 41 млрд кВт*год електроенергії. При цьому, промислові споживачі дотували населення на суму близько 35 млрд грн через механізм перехресного субсидіювання. Причина в тому, що тарифи на електроенергію для населення в неповній мірі відшкодовують її реальну ціну.

Як було показано вище, підвищення тарифів на газ при стримуванні тарифів на електроенергію, призведе до зростання споживання електроенергії, а, відповідно, і обсягів перехресного субсидіювання населення промисловими споживачами. Останнє, в свою чергу, призведе до зростання собівартості промислової продукції, що на фоні порівняно високої енергоємності промислового виробництва в Україні, знизить її конкурентоздатність на зовнішніх ринках. А це суперечить заявам Кабміну про підкорення зовнішніх ринків та стимулювання експорту.

Підвищення тарифів на газ для населення анонсувалось урядом, як захід із збалансування дефіциту бюджету НАК «Нафтогаз України». Таке обґрунтування та його позиціонування виглядає вкрай невдалим при очевидній доцільності самого заходу – підвищення тарифів. Ще більш невдалим воно виглядає при спільному аналізі зростанні ціни на газ при «заморожених» тарифах на електроенергію. Фактично, це можна описати, як зменшення дефіциту «Нафтогаз України» за рахунок поглиблення диспропорцій на ринку електроенергії із зниженням конкурентоздатності українського виробника на зовнішніх ринках.

3. Централізоване опалення проти індивідуального

З 1 липня цього року тарифи на теплову енергію, яка відпускається системами централізованого теплопостачання, зростуть у середньому на 35% - з майже 300 грн/Гкал (26 коп/кВт*год) до 400 грн/Гкал (35 коп/кВт*год). Причина – зростання граничної ціни на природний газ, який відпускається теплокомуненерго на виробництво теплової енергії для потреб населення.

Традиційно, системами централізованого теплозабезпечення теплова енергія постачається в багатокватирні будинки. Ведуться довгі суперечки про переваги централізованого теплопостачання над індивідуальним, та навпаки. В певний період уряд фактично залишив це поза увагою, а коли одумався, то діяв в дусі адміністративно-командної системи – забороною індивідуального опалення. Але, процес пішов, а в деяких регіонах зайшов занадто далеко – наприклад, у західних регіонах централізовані системи опалення були зруйновані.

Причини «повзучого» розповсюдження індивідуальних систем ховаються в простій фінансовій вигоді власника квартири, що опирається на тарифні диспропорції на енергоресурси, які сформував Кабмін.

На практиці, у разі облаштування індивідуального опалення в квартирі площею до 100 кв.м. гарантовано достатньо менше 2500 куб. м. природного газу на рік. Таким чином, газ постачається власнику такої квартири, як для споживача першої категорій в тарифній сітці, - 725 грн/тис. куб. м. (9 коп/кВт*год виробленої теплової енергії) до 1 квітня та 1089 грн/тис. куб. м. (13 коп/кВт*год виробленої теплової енергії) з 1 квітня. Виходить, якщо до 1 липня власник індивідуального газового опалення економив 17 коп/кВт*год, то з 1 липня - 22 коп/кВт*год. Фінансова економія власника такої системи з 1 липня зросте на 30%! Тому фінансові стимули для індивідуальних систем опалення після підвищення тарифів лише зростають.

Отже, посилені урядом диспропорції в тарифах на природний газ сформують нові передумови корупції в дозвільній та контролюючих системах, а також нададуть новий поштовх до руйнування централізованих систем теплопостачання. А це суперечить заявам уряду про скорочення споживання газу, оскільки перехід на альтернативні енергоносії в індивідуальних системах опалення практично виключений, на відміну від централізованих систем.

Висновки:

1. За поточних та перспективних (до 2017 року) тарифів на природний газ для населення масове заміщення природного газу твердим біопаливом у приватних домогосподарствах фінансово недоцільне для кінцевого споживача. За таких умов, потенційно перспективний сегмент для провадження пелетних котлів – домогосподарства с обсягом споживання газу більше 6000 куб. м на рік, де в перспективі до 2017 року тариф на газ може зрости до рівня промислових споживачів – більше 5000 грн/ тис. куб. м. У той же час, цей сегмент дуже обмежений як кількісно – близько 180 тис. споживачів, так і за обсягами потенційно заміщуваного газу – до 130 млн куб. м на рік.

2. В коротко- та середньостроковій перспективі скорочення споживання газу населенням буде відбуватися під тиском різниці в тарифах для категорій споживачів диференційованих за річними обсягами споживання. В основному за рахунок зниження температури в опалюваних приміщеннях та часткового заміщення природного газу електроенергією із використанням найпростіших електроопалювальних приладів прямого обігріву.

3. Підвищення тарифів на газ без підвищення тарифів на електроенергії призведе до зростання обсягів споживання електроенергії населенням. У свою чергу, це призведе до зростання обсягів перехресного субсидіювання населення промисловими споживачами та зниження конкурентоздатності українського виробника на зовнішніх ринках.

4. Підсилення диспропорції в тарифах на газ для населення та теплокомуненерго підвищує фінансову привабливість індивідуальних систем опалення. Це буде сприяти подальшому руйнуванню систем централізованого теплозабезпечення.

На перший погляд, дії уряду щодо тарифної політики на енергоресурси виглядають рішучими та дієвими. Однак аналіз засвідчує, що вони є занадто поверхневими, безсистемними та такими, що націлені на вирішення локальної проблеми із дефіцитом бюджету НАК «Нафтогаз України». Вони не враховують міжсистемних зв’язків другого та третього порядку. Це обмежить ефективність підвищення тарифів, призведе до підвищення корупції та зменшить конкурентоздатність українських товарів на зовнішніх ринках.

Олексій Хабатюк, директор "Фонду екологічних інвестицій" спеціально для ІА "Україна Комунальна"

Джерело: Україна комунальна

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2014.04.28 17:22 -
Витас (2)
1 0
Действительно... почему не рассмотрели альтернативу электрокотлы? Ведь взять наши дома, газовые магистрали проэктировались без учета нагрузки инд.отопления. Если разрешать отключение от центрального отопления, надо распределить, что 50% подключается к газу, 50% электро. Наш доблесный РЕС должен проверить надежность подключения и рассчитать потребную мощность. Кроме того при электро отопленнии, необходимо поставит счетчик "день-ночь", выгода еще большей будет!
http://espan.com.ua/showarticle/23.html
http://espan.com.ua/product/69.html
Відповісти
2014.04.28 17:42 -
Володимир Нечипоренко (3)
0 0
Так само й електромережі проектувались на 2...5 кВт, а це мізер на сьогодні. Електроопалення аж ніяк не буде вигідніше за газове. Хіба що комбіноване в межах одного домоволодіння.
Відповісти
2014.04.28 20:41 -
Григорій Шитюк (4)
0 0
да, слабке місце - електромережі... це так. але саме їх модернізацією слід сьогодні займатися. ось куди треба вкладати кредитні кошти! завтра вони окупляться енергетичною незалежністю країни. а якщо взяти до уваги новітні технології енергозаощадження, збалансування енергоспоживання... думаю що це наше майбутнє. але спочатку треба щоб гаазову трубу, на якій спекулює та наживається кожна влада здали в металолом! :)
Відповісти
2014.04.27 23:35 -
Григорій Шитюк (1)
0 0
не зовсім зрозумілий вислів: "промислові споживачі дотували населення на суму близько 35 млрд грн через механізм перехресного субсидіювання. Причина в тому, що тарифи на електроенергію для населення в неповній мірі відшкодовують її реальну ціну"... це що, шановні виходить, що українські єлектростанції на російському імпортованому газі працюють??? ну і де тут вибачте, здоровий глузд? або автор статті відверто лукавить (заказуха), або я чогось не розумію... українські АЕС та ГЕС виробляють достатньо електроенергії не тільки для внутрішнього споживанні, Україна продає власну електроенергію і купує (тепер втродорога) російський газ... навіщо? що ж це тоді за тарифи такі? щось тут в уряді наплутали - напевне завдання номер один сьогодні: купуй українське! давайте думати про перехід саме з газового опалення на електроенергію та альтернативні види... ми з вами кормимо російську економіку, купуючи зовсім не дешевий газ, замість того щоб споживати для опалення власну електроенергію! тут напрошується єдиний висновок - значить це комусь потрібно, вся схема ЖКГ побудована таким чином, щоб олігархи далі "сиділи на трубі" і перекачували мільярди в свої кишені... а ми, дурні надалі будемо думати як пережити чергову холодну зиму сидячи без роботи та віддаваючи свої кровні Газпрому.
ну дійсно, не ту країну назвали Гондурасом!
Відповісти