Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

27.01.2015
Україна

ЖКГ іде на дно


З початком нового року українське ЖКГ втратило вектор розвитку. Тож, без рішучих, системних і послідовних кроків галузь надалі просто не зможе існувати у системі відносин, яку запропонував уряд у Законі «Про державний бюджет на 2015 рік».

Такі довгоочікувані більшістю українців новорічно-різдвяні канікули швидко промайнули, органи державної влади та галузі національної економіки поступово повертаються у звичний режим роботи.

Потрібно зазначити, що цьогоріч роблять вони це набагато швидше, аніж у минулі роки, оскільки традиційного часу на «розкачку» після свят практично немає - в останні дні грудня 2014 року Верховна Рада та Кабінет Міністрів наприймали стільки нових законів та нормативних документів, що більшість фахівців підприємств, установ та організацій змушені були провести свята не в родинному колі, а вивчаючи новий Державний бюджет на 2015 рік та зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України. Вони кардинально змінили фінансово-економічні відносини в країні.

Для галузі житлово-комунального господарства прийняті Верховною Радою в ніч з 28 на 29 грудня урядові «реформаторські» законопроекти залишили більше запитань, ніж відповідей. Надто захопившись питанням наповнення державного бюджету, оптимізації витрат та реформою податкових та міжбюджетних відносин, уряд повністю проігнорував питання подальшої долі реформи ЖКГ.

Справа в тому, що 31 грудня 2014 року фактично втратив чинність Закон України №1511-VI «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки». Йому так і не судилося реалізуватися через хронічне небажання уряду фінансувати в повному обсязі заходи, ним передбачені, а також нереальність самих заходів з реформування ЖКГ. До прикладу, встановлення плану щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків: їх до кінця 2014 року в Україні мало налічуватися понад 45 тисяч, а по факту, станом на 1 листопада 2014 року, всього було зареєстровано лише понад 16 тисяч.

Відтак, з 1 січня 2015 року українське ЖКГ втратило вектор розвитку. Водночас, 13 січня Верховною Радою були прийняті за основу два законопроекти №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та №1546 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства».

Ці ініціативи певним чином змінюють правила гри у сфері містобудування та діяльності ОСББ, однак вони настільки точкові, що назвати їх гідною заміною Закону №1511-VI, не вистачає хоробрості. Головним чином через те, що окрім проблем ОСББ та забудовників є ще й проблеми Теплокомуненерго, Водоканалів та суб’єктів господарювання, які надають послуги з утримання будинків та прибудинкової території.

Єдина чітка відповідь стосовно подальшої долі ЖКГ міститься в додатку №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким затверджено розподіл видатків держбюджету на поточний рік. І доля ця невесела – видатки по Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства передбачені в сумі всього 3,004 млрд грн, ще 3 млрд грн видатків на фінансування інвестиційних проектів передбачено для Державного Фонду регіонального розвитку.

Цього року держава взагалі відмовилася від фінансування Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2011-2020 роки, затвердженої Законом України №3933-VI, Програми модернізації систем теплопостачання на 2014-2015 роки, затвердженої постановою КМУ №948 від 17 жовтня 2013 року, та багатьох інших програм, спрямованих на модернізацію обладнання комунальних підприємств та енергозбереження.

Отже, Закон України «Про державний бюджет на 2015 рік» дає досить чіткий сигнал виконавцям житлово-комунальних послуг – держава більше не буде фінансувати модернізацію об’єктів водо- та теплопостачання за рахунок коштів державного бюджету.

Окрім цього, додаток №3 до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» не містить такого звичного за останні роки для комунальників виду видатків, як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Тобто держава не має наміру погашати залишок такої заборгованості у сумі 20 млрд грн, яка залишилася в неї перед комунальниками за минулі роки.

Схоже на те, що уряд по відношенню до комунальників діє за принципом «ми вам тарифи підвищили з 1 травня та з 1 липня минулого року – все інше Ваші проблеми». Але якщо вже відходити від принципу утримання комунального господарства за рахунок державного бюджету та поступового введення справжнього госпрозрахункового способу діяльності Водоканалів та Теплокомуненерго, то лише встановлення економічно обґрунтованого рівня тарифів на комунальні послуги з боку держави замало, щоб комунальники запрацювали як самодостатні підприємницькі структури, які без дотацій держави заробляють кошти та вкладають їх в модернізацію виробництва.

Для цього потрібні більш рішучі, системні та послідовні кроки:

1. Провести реформу державного управління галуззю, реорганізувати Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на три окремі державні агентства з чітко визначеними повноваженнями. Розглянути подальшу доцільність регулювання державою саме житлового господарства, оскільки власники житла матимуть право обирати собі управителя будинку без втручання з боку державних органів (суть законопроекту №1565). Оптимізувати штат працівників відповідно до встановлених повноважень новостворених державних агентств, суттєво скоротити штати працівників управлінь та департаментів ЖКГ при обласних держадміністраціях, які занадто забюрократизовані та не здатні виконувати завдання з реалізації державної політики з реформування галузі.

2. Провести інвентаризацію суб’єктів господарювання – виконавців житлово-комунальних послуг з метою отримання об’єктивних даних про стан основних фондів. Формувати політику державного агентства лише на основі даних інвентаризації, а не звітів департаментів та управлінь на місцях, адже вони не відображають об’єктивного стану речей.

3. Внести зміни до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про теплопостачання» щодо відповідних ліцензійних умов та розподілити послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на виробництво, розподіл та транспортування. На жаль, в Україні монополію ми сприймаємо як даність. Натомість для Європи це не типово.

В Лондоні газ та електроенергію постачають 40 компаній, воду – 4. Причому постачальників можна змінювати, коли душа забажає. Головне – не частіше ніж раз на тиждень. Іноді буває так, що, наприклад, вдень купують електроенергію в одної компанії, вночі – в іншої, тому що так дешевше. Якщо є право вибору, є конкуренція. Якщо є конкуренція, росте якість послуг. Якщо росте якість послуг, люди готові миритися з ростом тарифів. В Європі обирають не лише компанію-надавача послуг, але й систему, за якою за ці послуги сплачують.

Як правило є три варіанти: плата за лічильником, фіксована абонентська плата та комбінований варіант. У нас такого вибору немає.

4. Набратися політичної волі та провести монетизацію пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

5. Розробити та запровадити єдиний порядок формування та встановлення тарифів для енергопостачальних, газопостачальних організацій та ліцензіатів НКРЕКП з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, розподілу та транспортування теплової енергії. Це дасть можливість запустити єдину схему встановлення тарифів, за якою при підвищенні ціни на електроенергію для юридичних осіб, автоматично переглядається розмір тарифу на централізоване водопостачання у бік збільшення на енергетичну складову. Запровадження такого єдиного порядку дасть можливість уникнути збитків водоканалів та теплоенерго та виникнення у них різниці в тарифах.

Без цих першочергових кроків, житлово-комунальне господарство просто надалі не зможе існувати у системі відносин, яку запропонував уряд у Законі «Про державний бюджет на 2015 рік» та новому Податковому кодексі.

Лариса Макієнко

Джерело: Україна комунальна

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2015.01.28 18:33 -
Инкогнито (2)
0 0
Малин просить не вміє не тих посилаєм
Відповісти
2015.01.28 22:26 -
qwin (3)
0 0
може, не туда...
Відповісти
2015.01.28 09:43 -
Valentin (1)
0 0
Да по моєму Малину нічого ні разу і не падало зі столу "держави"
Відповісти