На вечорі пам’яті Володимира Шинкарука побували й малинчани

14 січня, у приміщенні Житиомирського обласного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги відбувся вечір пам’яті відомого автора і виконавця власних пісень, професора ЖДУ імені Івана Франка, почесного громадянина Житомира, поета В.Ф.Шинкарука.

Ініціатором проведення заходу на 40-й день після відходу у засвіти Митця виступила його родина.

Зал драмтеатру був заповнений вщерть. Перед початком заходу люди юрмилися біля вхідних дверей, нервували. Їх, через заповнений зал, всередину не пустили й вони змушені були піти додому.

Зі сцени лунали пісні та поезії незабутнього Вчителя та Маестро у виконанні його доньки – заслуженої артистки України, солістки Національного радіо України Ірини Шинкарук, Олександра Войтка, Віктора Мельниченка, народного артиста України Юрія Градовського, Артема Кондратюка сімейного дуету зі Львова. Вшанували світлу пам’ять про колегу й учасники академічної хорової капели «Орея», дитячої хорової студії «Струмочок», академічного хореографічного ансамблю – «Сонечко» Житомирської школи хореографічного мистецтва, заслужена журналістка України Анжеліка Нестерчук, лауреат «Гран-Прі» першого фестивалю «Червона рута» 1989 року Василь Жданкіна та його донька Анастасії, відеозвернення записала й ведуча новин ТСН Наталія Мосейчук, виступив і колектив драмтеатру.

Глядачами вечора пам’яті стали й малинчани – Валентина та В’ячеслав Ровнери, Наталія Майданович-Лосенко.

- Я по-новому переосмислила небуденну творчість Володимира Шинкарука, - сказала після концерту голова профспілки працівників культури Малинщини Валентина Ровнер. – Його глибокозмістовні вірші змушують задуматися над життям, реаліями сьогодення. З радістю слухатиму його пісні на компакт-диску й читатиму поезії, адже придбала його останню збірку поезій «Дідове літо». Такі люди – вічні, про них забувати не можна.

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.