Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

27.03.2017
Малин

26 березня народився Олексій Засухін — організатор Поліської дослідної станції


26 березня день народження вченого-агронома Олексія Миколайовича Засухіна, який у 1914 році організував Радомисльську сільськогосподарську дослідну станцію у селі Федорівка Малинського району (тоді Вишевицька волость Радомисльського повіту).

Головним завданням станції було вивчати місцеві пісчані грунти, ступінь їх родючості та вплив мінеральних добрив на родючість картоплі.

Засухін Олексій Миколайович народився у 1884 у м. Муром, (нині Владімірська обл., РФ). Закінчив Муромське реальне училище та Київський політехнічний інститут у 1909 році. Ще під час навчання завідував дослідним полем Всеросійського товариства цукрозаводчиків у Київській губернії(1908), проводив досліди з мінеральними добривами у Катеринославльській губубернії (1909). Від 1911 – завівач мережі колективних дослідів Київського губернського земства; 1912–13 працював на Харківській сільгосп станції. 1914 запрошений Київським губернським земством на Полісся. 

Після трагічної загибелі О.М.Засухіна в грудні 1922 р, на знак визнання значних заслуг у агродослідній діяльності в Україні наркомзем республіки ухвалив на­звати Радомисльську дослідну станцію його ім'ям.

Сьогодні станція має повну назву — ПОЛІСЬКА ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ІМЕНІ О.М. ЗАСУХІНА ІНСТИТУТУ КАРТОПЛЯРСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ.

Як свідчать історичні джерела, колишній Радомисльський повіт, що охоплював сучасні райони По­ліської зони Житомирщини і Київ­щини, у сільськогосподарському відношенні вважався малопродук­тивним. Особливо це стосувалося центральних і північних волостей (Потіївської, Чоповицької, Стремигородської, Вишевицької, Малинської), де переважали піскува­ті і супіскуваті грунти. За дани­ми 1913 р. ці землі оцінювалися у 8,6 — 8,9 мільйона рублів (для порівняння у Кичкирівській, Брусилівській, Коростишівській волос­тях вартість землі становила біль­ше 16 мільйонів). Тож урожаї тут були вкрай низькими, значні пло­щі піщаних земель не використо­вувались зовсім.

Саме з метою підвищення ро­дючості поліських грунтів виник у наукових колах задум створи­ти в регіоні дослідну сільськогосподарську станцію. Ініціатором цієї справи був агроном-дослідник О.М.Засухін. Ознайомившись із досвідом ведення дослідної спра­ви на пісках Прибалтійської і Польської губерній, він зумів пе­реконати губернське і повітове на­чальство в необхідності створення такої станції на Поліссі. І в 1914 році в селі Федорівці Вишевицької во­лості почала діяти Радомисльська дослідна станція. Першим її ке­рівником став саме О.М.Засухін.

Назву Радомисльська станція носила до 1925 року. Потому неодноразово змінювалась її під­порядкованість, мінялись назви: Поліська обласна сільськогоспо­дарська дослідна станція, Україн­ська зональна станція картопля­ного господарства. З 1961 р. і до­нині це — Поліська дослідна станція імені О. М. Засухіна, під­порядкована з 1968 р. інститутові картоплярства УНДІ землероб­ства (нині – Інститут картоплярства Української Академії аграрних наук).

За роки діяльності станція по­всякчас розширювала свою науко­ву роботу. Поряд із суто агрохі­мічними впроваджувались зоотех­нічні, економічні, технічні дослід­ження. З 1929 року на станції почав діяти відділ селекції і на­сінництва. Діяльність науковців станції широко пропагувалась в наукових працях, через різнома­нітні семінари, участь у вистав­ках, ярмарках і т.ін.

У послужному списку таланови­тих учених і дослідників В.Козакевича, С.Дувіна, А.Бєлікова, І.Бодиська, М.Островського, В.Матушинського, П.Письменко, В.Кирієнко, І.Карповича, В.Вишневського, В.Сидорчука, О.Гончаренко, А.Демської, І.Андрієнка, І.Козуня та бага­тьох інших, хто працював тут у різні роки, було створено широко відомі сорти жита (Поліське, Жи­томирське), люпину (Синій, Кор­мовий), картоплі (Поліська роже­ва, Зов, Гарт, Посвіт, Каскад, добро чин, Тирас, Дара, Тетерів та ін).

У 1973 р. на станції було ви­ведено середньоранній сорт картоп­лі, який дістав назву Радомишль­ська. На дослідних ділянках у 1981 р. її врожайність становила 575 центнерів. Сорт цей дістав схвальну оцінку картоплярів, йо­го культивували свого часу в ря­ді господарств району. Та й уза­галі сусідні райони тра­диційно вважаються своєрідним полігоном для випробування і впровадження наукових розробок дослідників з Федорівки. У 1992 році, до речі, Поліській дослід­ній станції ім. О.М.Засухіна, було передано в користування землі с.Вирви, де діє виробничий підрозділ.

Використано матеріали Володимира  МОЛОДИКО, Газета «Зоря Полісся», 25 травня 1999 р.



 

 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація