Сучасниця. «До дітей – з любов’ю»

Саме такі слова про молодого лікаря-педіатра КЗ «Радомишльський Центр первинної медико-санітарної допомоги» М.І.Василенко почув із вуст головного лікаря установи Ніни Григорівни Ляшевської, коли сюди завітав.

– А до якого лікаря така велика черга?, -- запитав у людей.

– Це до Василенко всі на прийом чекають. Вона діток дуже любить, тому їх дуже ретельно оглядає, дає поради батькам, призначає ефективне лікування, -- відповіла одна із мам, котра чекала під кабінетом.

Марина Іванівна, знайшовши час для спілкування з журналістом, зауважила, що взимку, коли діти часто хворіють на різноманітні простудні захворювання, у неї на прийомі бувають більше 25 чоловік. Це своєрідний «пік» відвідування хворих.

– Коли ти бачиш, як світяться очі в немовлят, коли вони хворі, у мене аж стискається серце, хочеться відразу їм допомогти, -- продовжила лікар. Тому й намагаюся інколи й без обідньої перерви, швидко прийняти усіх хворих, котрі приїжджають навіть із сіл, приписати якісне й дієве лікування. Роботу лікаря люблю дуже, й завжди вірна клятві Гіппократа, яку давала, закінчивши педіатричний факультет Харківського національного медичного університету.

Таке «тепле» відношення до маленьких хворих пацієнтів у Марини Іванівни невипадкове, адже вона виховувалась у багатодітній родині, де окрім неї зростали ще троє братів – Сергій, Володимир та Юрко.

Всі вони в дитинстві й під час навчання у Пиріжківській середній школі Малинського району завжди були оточені любов’ю й увагою коханої мами Наталії Василівни, котра тривалий час працювала в Пиріжках бібліотекарем, гарно вишивала та батька. Тому й шанують і поважають працьовиту родину Василенків у рідному селі та районі. Пишається талановитими й розумними дітьми й бабуся.

У вільний від роботи час Марина Іванівна приділяє увагу читанню фахової наукової літератури, грі в інтелектуальні ігри, екскурсійним подорожам визначними рекреаційними місцями України.

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.