Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла», зустрінеться з молоддю Житомирщини

 27 лютого 2017 року у Житомир завітає Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла», громадський діяч і волонтер. Він зустрінеться з молоддю у двох закладах, зокрема в Житомирському інституті медсестринства та Житомирському Національному Агроекологічному Університеті. Вхід вільний.

Тема розмови – «Наше майбутнє – в Україні. Життя музикантів гурту «Антитіла» і тур «Сонце». Волонтерська та громадська діяльність. Автограф-сесія».

Організаторами зустрічей є: Громадська організація «ХХІ покоління» (Віталій Сівко), міжнародний проект U-Report (UNICEF), Молодіжний Актив Розвитку (Олег Потапов), Студентська рада ЖІМ (Віталій Трохимчук), Профком студентів ЖНАЕУ (Олександр Лопатюк).

Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла»:

«Моя позиція проста. Я маю паспорт громадянина України, ми зараз на Подолі, за сто метрів звідси — мій пологовий будинок, в якому мене народила мама, і це місце називається Україна. Я, як громадянин, хочу, повинен і буду робити все від мене залежне, щоб це місце і надалі називалося Україною, щоб вона ставала сильною, багатою і щасливою державою. Це — моя позиція, це позиція музикантів гурту «Антитіла». Але я ніколи не засуджував іншу точку зору. Є артисти, які не вважають себе громадянами цієї держави, це їхнє право. Я не маю права вказувати, що їм робити.

Я роблю своє, наскільки можу. Хочу, аби мої діти жили в цій країні. І вам бажаю, аби і ваші діти тут залишилися. А для цього нам з вами треба дуже старанно відстоювати та берегти те, що маємо.

А власними піснями хочемо розвивати у них такий орган внутрішній, який, на жаль, уже став рудиментом у багатьох… «осіб». Але він є, він не відмер. Я про совість. Хочеться своїми піснями розвивати саме цей «орган» у людей. У це я вкладаю дуже широке поняття: це і любов до ближнього, любов до своєї Батьківщини, повага до людей, це й уміння розважатися, вміння цінувати творчість і шанувати особистий простір інших та багато-багато іншого…».

Організатор Віталій Сівко, який 8 років очолює ГО «ХХІ покоління» відзначає, що головною проблемою пасивності молоді в Україні є пасивність їх батьків – «Тільки чесність, здатність відчувати, любити, співчувати, незламна віра у свої сили та наполеглива відповідальна праця виховують особистість. Ці якості мають вселяти в першу чергу батьки у дітей. За останні 15 років я, окрім основної роботи і впровадження соціальних проектів, приймав рішення і практично допомагав у розвитку молодших за мене в яких повірив, але у них не вірили їхні рідні. Свої організаційні здібності та ресурси витрачав заради людей, щоб вони повірили в себе та надалі вчиняли так по відношенню до оточуючих. Згодом виявилося, що деякі з них просто на половині шляху перестали вірити в себе, а ті, хто йшов до своєї мети – сьогодні її успішно досягнули. Постійно усім говорю, що маючи відношення до життя людей – ви живете, адже продовження в нових поколіннях залежить від стану розвитку цього ж суспільства. Перш за все батьки мають піклуватися про власних дітей, а не жити осторонь власним життям із власними проблемами. Так і в нашій державі, якщо це породжувати на всіх рівнях - державне управління, освіта, культура, виробництво, повірте, ми здолаємо будь-які проблеми».

Віталій Трохимчук, заступник голови Громадської організації «ХХІ покоління», голова ради студентського самоврядування Житомирського інституту медсестринства висловив свою думку, що головним є виховання належної свідомості: «Я на сьогодні спостерігаю ситуацію, коли діти і юне покоління не вірять в те, що вони можуть змінювати і покращувати своє життя прямо тут та прямо зараз. Більшість сучасних підлітків «пливуть по течії», вони навіть не намагаються зробити спробу побудувати навкруги себе сильну країну. Під впливом розчарування і байдужості, відсутності будь-якої мотивації, з'являються алкоголь, сигарети, безвідповідальне життя одного дня. Гадаю, справа у вихованні. Батьки з дитинства повинні готувати своїх дітей ставати сильними та готовими боротися із сьогоднішіми реаліями. Але про що ми можемо говорити, коли відсоток благополучних сімей в Україні є доволі низьким. Тому варто почати з кореня проблеми.

На мій погляд найбільше перешкоджає належному розвитку молоді в більшості випадків економічна і політична ситуація. Навіть якщо студент активний, бореться, намагається чогось досягти в цьому житті, часто настає переломний момент, коли він чи вона переходять за грань можливостей для свого саморозвитку. Вже налагоджені зв'язки, корупція, кумівство в політиці і багато інших неприємних факторів часто не дають можливості нашій молоді дійти до своєї мети. І в реаліях ми знову ж таки спостерігаємо той факт, коли «місце під сонцем» здобувають найсильніші. Я згоден, що конкуренція має бути завжди, але прибравши ті негативні фактори, які описав вище, ми можемо та будемо залучати до управлінських процесів більше самосвідомої молоді, яка має по-справжньому новий погляд і запал для будівництва європейської країни».