У пошуках "сталкерів": хто охороняє Чорнобильську зону від непрошених гостей

Кореспонденти інформаційного порталу "Моя Київщина" вирушили у спільне патрулювання з працівниками поліції у зону Чорнобильської АЕС. Нам вдалося поспілкуватися з командиром роти, майором поліції Михайлом Кузьменком, який вже майже шість років патрулює в зоні, а також подивитися на власні очі за тим, як працюють правоохоронці у екстремальних умовах

Варто зазначити, що наш супутник, Михайло Кузьменко працює в силових органах з 2001 року. Працював у патрульній службі, потім у Державтоінспекції. Доводилося служити і у Головному управлінні у відділі безпосереднього забезпечення масових заходів та охорони масового порядку, після чого опинився у відділі поліції зони Чорнобильської АЕС.

За його словами, патрулювання у Зоні здійснюється щоденно і цілодобово. Працівники поліції несуть службу вахтовим методом 15 діб через 15 діб.

У чому специфіка патрулювання в зоні ЧАЕС? Головне тут - дотримання радіаційної безпеки: потрібно ідеально знати свої маршрути, місця де територія більш забруднена і "зелені" зони, де можна почувати себе більш спокійно.

Варто зауважити, що периметр патрулювання становить 362 км. Із них майже 155 км – це кордон із республікою Білорусь з північної сторони Зони відчуження. Також патрулюється акваторія річки Прип’ять та берегова лінія річки Дніпро. Для цього у розпорядженні МВС є водний патруль.

Окрема історія - охорона громадського порядку. Нібито в Зоні відчуження це не актуально. Але насправді варто враховувати, що тут працює чимало будівельних та підрядних організації, які безпосередньо обслуговують Чорнобильську АЕС. Всі працівники проживають в гуртожитках, які розташовані прямо в місті Чорнобиль. В результаті, буває, що поліції доводиться виконувати різноманітні функції...

Загалом, до структури відділу поліції зони ЧАЕС входить батальйон патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення, який, в свою чергу, складається з двох рот. Кожна з них заступає на 15 діб служби. У кожній роті є чотири взводи, які мають свою територію патрулювання.

Центральне КПП відноситься до території першого взводу. Їхнє місце дислокації - село Дитятки. Вони забезпечують проїзд у 30-ти кілометрову зону.

Місце дислокації другого взводу – село Старі Соколи. Третій взвод безпосередньо знаходиться в місті Чорнобиль, основною задачею якого є забезпечення проїзду в 10-ти кілометрову Зону відчуження.

А четвертий взвод, який дислокується в районі смт Поліське, забезпечуючи проїзд транзитної автодороги Київ-Овруч, і також патрулювання кордону з республікою Білорусь. При цьому робота прикордонників та поліцейських під час патрулювання координується.

Також поліція допомогає "самоселам". Основна їх маса проживає в місті Чорнобиль, близько ста чоловік, ще трохи проживають у навколишніх селах. Взимку, коли дороги сильно заметені, людям важко добратись до магазину по продукти, і саме поліція робить все, щоб забезпечити їх усім необхідним. Оскільки тут залишилися люди похилого віку, то часто доводиться допомогати по господарським питанням: наколоти дров, щось відрермонтувати тощо...

Окрема тема - місцева фауна. Щоправда, за словами Михайла Кузьменка, у зв’язку з чумою останнім часом значно скоротилася популяція кабанів. "Є багато лосів, оленів та вовків. Також є стадо диких коней Пржевальського. Дуже гарні тварини. Але потрібно розуміти, що дикі тварини становлять небезпеку для людей, які перебувають в Зоні, особливо вночі", - зазначає офіцер.

"Одного разу була в нас критична ситуація, одного із "сталкерів" вкусила отруйна змія, і у нього відразу пішла реакція на алерген. Його товариш намагався зупинити транспорт, який рухався по дорозі. Це відбулося в районі відселеного села Залісся, яке знаходиться за 6 кілометрів від Чорнобиля. Нам повідомили. Ми прибули до постраждалого, донесли його до дороги, одночасно викликавши швидку допомогу. Його відправили в Іванківську районну лікарню, де була надана відповідна допомога", - розповів поліцейський.

Ігри в кошки-мишки зі "сталкерами" - це окрема історія. Знаючи, що їм загрожує покарання за несанкціоновані візити, вони усіляко намагаються уникнути відповідальності. Ховаються, тікають. Утім, шансів втекти у них мало.

Інша справа, що кодекс України про адміністративне правопорушення передбачає покарання за незаконні візити у 30-кілометрову зону у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. До того ж це рішення приймається виключно в суді.

Зазвичай виходить так: поліцейські складають адміністративний матеріал, який направляється в суд залежно від місця затримання правопорушника. Якщо він затриманий в 10-кілометровій зоні – рішення приймається Славутицьким міським судом, якщо в 30-кілометровій зоні – Іванківським районним судом.

Буває, що "сталкери" ходять в походи взимку, знаходячи покинуті будинки з більш-менш цілими грубами, щоб розпалити багаття. Взимку їх легше знайти по слідах або завдяки багаттю. Утім, і влітку сховатися їм від поліції непросто: ті вже гарно знають основні маршрути.

"Є такі правопорушники, які затримуються по два, три рази! Утім, були випадки, коли людину ловили й п’ять разів підряд. Я вважаю, що основна проблема в нашому законодавстві. "Сталкери" просто сплачують штраф і можуть знову порушувати закон. От до прикладу в сусідній Білорусії штраф за проникнення на територію Поліського радіаційно-екологічного заповідника становить близько 500 доларів США. Наступні проникнення караються позбавленням волі", - зазначає поліцейський.

Кількість зловлених чорнобильських мандрівників весь час зростає. Так, з початку цього року вже було затримано 113 чоловік, тоді як минулого року за аналогічний період часу ця цифра становила 76 осіб.