Малин, влада, риба, децентралізація…

Гучно запрягли, сіли та й не поїхали - десь так можна охарактеризувати процес об’єднання громад у Малині.

Нагадаємо, що Малинська районна рада та голова райдержадміністрації запропонували містянам об’єднатися в одну громаду.

До того ж депутат Малинської міської ради на позачерговій сесії звернувся з запитом до міського голови Олексія Шостака, щоб він ініціював процес обговорення цього питання серед жителів міста.

Вочевидь, що а ні мер, а ні малинчани не готові до такого грандіозного перетворення в “район”, а район не горить великим бажання створювати територіальну громаду поза межами і не в складі міста Малина, бо, як велить закон, тоді і адміністративний центр потрібно буде винести за межи міста, а звичний “білий дім” туди не перенесеш.

Є ще одна заковика - територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною. Якщо гіпотетично припустити, що приміськи села згуртуються та утворять свою “антанту” кільцем навколо Малина, то дальні села навіть при великому бажанні та щирій любові не зможуть стати членами Малинської міської ради, а місто взагалі не зможе створювати якісь громади. Така ситуація, з ознаками революційної - одні не хочуть і не можуть, інші не можуть чи не хочуть, призвела до повної… риби.

Цілий тиждень на сайті райдержадміністрації, а згодом і на сайті Малинської міської ради топ новиною був і є “Золотий карась”. Така ідилія - рибацький хутір, тихе плесо, поплавок і нікого навкруги. Що, як не це, є найкращим стимулом для обдумування обговорення о'єднання громад, для пошуку слів для дискусій та дебатів?

А що ж районна рада? Там з понеділка своя об'єднавча культурна програма: «Ой на Івана та й на Купала»...

От тільки чи стане золотий карась, якщо його довго висиджувати, золотою рибкою?