Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація   Вхід

У Бородянці підписали Меморандум про партнерство з Програмою розвитку ООН в Україні

07.05.2018
Мій дід Петро Фокович Балацюк...

18342433_1459409197442667_310504963136843757_n

Мій дід Петро Фокович Балацюк, мамин тато, селянин, репресований, а після повернення - колективізований, казав мені, що не зміг на війні "застрелити жадного німця" (жАдного - то по-попільнянському означає "жодного").

Він не міг. Казав, що стріляв просто вгору.

Пішов на війну вже в 1943, після звільнення їх села. Дійшов до кінця війни, пройшов Європу.

Мав три поранення. Два з них були смертельні, як вважалося, але його врятували.

Він був, власне, інвалідом війни і не знав про це. Лікарі чомусь не підказали. А він радісінький, що повернувся до дружини Оліти і донечок. Так і не оформив собі того статусу і дуже переживав останні роки життя, що йому навіть ніхто не підказав його законні права...

Бо так принизливо...

18341665_1459409160776004_3236989066865308625_n

Так само, як і не мав ніякої компенсації від держави за "розкуркулення", за репресії. Його батько Фока, мій прадід, згинув за Уралом, а дід Петро врятувався втечею...

Я вибачаю діду, що він не стрЕлив жадного німця.

Я вибачаю дідам, які стрЕлили.

Всім вибачаю, хто тримав зброю на війні, яку не починав і якої не бажав насправді.

Сьогодні війна продовжує вбивати гречкосіїв, що дають скибку народові. Сьогодні війна вбиває героїв, які захищають гречкосіїв, але яким не дають покласти край безглуздому вигідному комусь протистоянню.
Зараз з’ясувалося все про взаємні любов і нелюбов Сталіна і Гітлера.
Історія дає уроки під кальку.

І то велика удача, що мого діда масакра недогледіла. Промахнулася. Випадково. М’ясорубці байдуже до сировини! Але ж я не мушу через це йти на компроміс? І вибачати війну як таку?

Можливо, в сучасній ситуації у мене б стало духу, і я б сьогодні не стріляла вгору, перебуваючи по цей бік від «іхтамнєтов». Знала б, куди стріляти. Чому? Бо розумію, що відбувається. Проте я не хочу, щоб це взагалі відбувалося.

Моїй Україні потрібні живі гречкосії і козаки. Це не їх війна. Знову не їх війна.

Ірина Кримька-Лузанчук

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація