Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

ПРОВИБІР. Онлайн інструмент для визначення своїх політичних вподобань

03.04.2019
Гранітне проти героя? Де-декомунізація під маскою кривди

грудень 2018 086

Схоже, що Костянтин Грубич почав виконувати свої обіцянки після «Польової кухні» на Соборній площі у Малині.

Принаймні, стало відомо від колег з ТБ, що журналісти «1+1» надіслали листа до Гранітненської селищної ради.

Нагадаємо, що одним із питань, звернених до К.Грубича та влади (у цьому випадку – селищної), була ситуація непорозуміння між громадою та самоврядуванням. Як з’ясувалося, волонтери та активісти виявили ініціатив про перейменування однієї з вулиць Гранітного на честь загиблого героя війни Олексія Влодарського, теж гранітненця.

Ініціативу патріотів підтримала громада, надавши згоду – близько трьохсот підписів зібрано на підтримку перейменування.

Однак раптом після збору підписів окремі мешканці селища почали відмовлятися від своїх голосів на користь перейменування. У селищній раді навіть, йшлося про це і під час зйомок «Польової кухні», є заяви (хоча їх нікому не показують), де прихильники перейменування вже задекларували свою відмову.

Ситуація дразлива. У чому тут річ?

Історія ініціативи молода. Два місяці всього триває протистояння.

І лишаються поки відкритими питання: Чому така багатолюдна підтримка перейменування вулиці Чехова у вулицю Олексія Влодарського не трансформувалася у позитивне рішення селищної ради? Чому окремі гранітненці відкликають свою початкову позицію? Невже така кількість голосів не важить проти дуже малої меншості?

Варто нагадати, що Олексій Влодарський був одним із патріотів, які не важили свого життя. Послідовний у своїх переконаннях чоловік був свідомий своєї місії у цій жахливій і нечесній війні. Сповідуючи красу життя і людської душі, він словом і олівцем творив добро і гармонію і в мирний час, і на фронті. Жив, помічаючи неповторність цього світу і життя. І загинув заради цієї краси.

Він був досвідченим вояком, озброєним вірою та автоматом патріотом, а не випадковою людиною на лінії протистояння з агресором.

Чисельні публікації у «Малинських новинах» та «Соборній площі» – як прижиттєві так і в пам’ять про нього – свідчать, що ми втратили унікальну особистість, яка не зреалізувала свої творчі потенціали. Не встигла по собі лишити дитину. Але втративши Олексія Влодарського, ми набули взірець героїки та наслідування. Перейменування вулиці могло б закріпити цю сторінку української героїки боротьби за незалежність.

Доходять чутки, що опоненти перейменування вулиці в Гранітному на честь героя, вишуковують темні плями біографії, акцентують увагу на непростій долі молодого чоловіка, який віддав життя за нас. Якщо це правда, то ми всі зганьбилися. І темні плями – у наших біографіях.

Проте історія перейменування ще не добігла кінця. І є сподівання, що фінал її буде гідним для нас усіх і гідний пам’яті Олексія.

 

(Далі буде).

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2019.04.04 02:55 -
вака (1)
0 -1
Яким боком Антон Чехов до комунізму? Абсурд.Черговий матеріал для росТВ.
Відповісти