Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

10.03.2015
Малин

«Соборна площа»: Обіцянка розбитися «в лєпьошку» як лейтмотив діалогу міського голови з громадою


Анонсована в чисельних оголошеннях й повідомленнях у інтернет-мережі зустріч міського голови Олексія Шостака з громадою відбулася, як і було обіцяно, 26 лютого в районному будинку культури, лишивши по собі шлейф суперечливих вражень. Найперше враження – емоційна напруга, яка запанувала у залі на дві третини заповненій ще до початку зустрічі.

- Поприводили тут своїх!.. – бурчали літні малинчанки, оглядаючи чиновників, які також прийшли на зустріч.

- О! Мудрий прийшов! – аж підскочила інша учасниця зібрання. – Не втримаюся, скажу йому, що то він (Андрій Мудрий – головний спеціаліст з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконкому міської ради – прим. Ред.) понаписував: «Убєжище»! Там по коліно гівна в підвалі, хай сам ховається в такому убєжищі! Він хоч спускався туди?..

- Шостак не втомиться від такої кількості запитань? – сказав саркастично котрийсь малинчанин, оцінивши чималу течку записок, що виросла на столику в залі.

Люди активно і здебільшого невдоволено обговорювали між собою наболіле. Заговорив міський голова, переключивши увагу зали на себе:

- Хочу підкреслити, що сьогодні – не звіт міського голови. Звіт відбудеться у свою чергу. Однак я декларував, що постійно перебуватиму у діалозі з громадою. От у мене виник певний інформаційний вакуум. Тому й прийняв рішення зустрітися з вами в такому форматі. Гарантую, що на всі запитання дам відповіді. Не забувайте, що це має бути діалог голови з громадою.

Проте далі голова дещо відійшов від оголошеного формату діалогу і у формі монологу втаємничив присутніх у стан справ у місті:

- Ситуація була важка, стала ще важча.

Олексій Шостак назвав ряд причин, через які ситуація є кепською. На 5% відбувся спад виробництва. Втрачені ринки збуту в Ростовській, Луганській і Донецькій областях. Малий бізнес продовжує згортатися. На багатьох підприємствах міста економлять, скоротивши робочий тиждень і робочі місця. На тлі цього, тим не менше, усереднений показник заробітної плати в Малині – найвищий по області: 3321 гривня.

Далі голова називав цифри, які позначають найгостріші проблеми міста. Демографічна ситуація – на 1 січня 2015 року населення міста стало меншим і становить 26900 мешканців. Воно (населення) сплатило комунальні послуги на 82%, заборгувавши 6 мільйонів. Субвенція на погашення пільгового перевезення становить лише 60% від необхідної суми. Втрати води через незадовільний стан міського водогону становлять подекуди 50%.

Турбує міського голову перспектива адміністративно-територіальної реформи:

- Треба грамотно сформулювати аргументи для відстоювання Малина як центру округу. Скажімо, у сфері охорони здоров’я варто виконати головну умову – лікарня інтенсивного лікування.

Як тільки Олексій Шостак сказав «житлово-комунальне господарство», зал невдоволено загув. Не заспокоїла присутніх і спроба голови пояснити найперші причини негараздів у найпроблемнішій галузі:

- У Малині з комунальним господарством ніхто не працював. Часта зміна влади змушувала кожного наступного голову займатися показухою: ремонт вулиць, їх освітлення. Гроші умисне вкладалися в те, що добре видно й подобається людям. А в проблеми, які на перший погляд і не видно, гроші не вкладалися. Насправді є два шляхи підняти комунальне господарство міста: або збільшувати тарифи, або вкладати гроші в інфраструктуру КГ. Мені особисто другий шлях кращий і перспективніший.

Таким чином вступний монолог голови помітно затягнувся та ще й теза щодо комуналки підігріла знову протестні настрої присутніх. Емоційний вибух на певний час вирвав віжки контролю ситуації самим Олексієм Шостаком, відтак зал зробився раптом некерованим і наступні репліки й запитання стосувалися зовсім іншої сфери:

- Коли церква буде добудована?

- Коли буде видворена з приміщення військкомату церковна громада?

- Чому дозволили будівництво магазину біля Свято-Димитріївського храму?

- Хто відповість за смерть батюшки Василя?

- Чому немає охорони біля Свято-Покровської церкви?

Голова вислухав шквал цих запитань, бо годі було сподіватися вставити якийсь коментар між ними, дочекався паузи і почав:

- Вам не сподобається моя відповідь. Зіткнення інтересів триває через будівлю, а не через Бога. У законі написано чітко: у справи церкви влада не має права втручатися… - Тут Олексій Шостак не втримався і дорікнув:

- А де ви всі були, коли ми з Піковським за власні гроші купували ліки отцю Василю Демченку, коли він перебував у реанімації?

Хтось спонтанно вигукнув у залі, що займається збиранням підписів малинчан за перехід православних громад у лоно Української православної церкви Київського патріархату. А Василь Федоренко нагадав про кримінальне підґрунтя подій навколо Свято-Покровського храму та смерті отця Василя Демченка.

Як такого діалогу, на який сподівався міський голова, поки досі не почалося, хоча зустріч тривала вже другу годину. Люди прагнули викричатися, голова намагався знайти точки дотику, але атмосфера порозуміння, потрібна для цього, не запанувала, а натомість зростала напруга неконструктивного й непослідовного прирікання.

Малинчанин Микола Скуратівський нагадав присутнім, що у залі тривають не церковні збори, а зустріч міського голови з громадою.

Громадський активіст Олександр Грищенко нагадав про необхідність говорити знову про питання, як він сказав, №1 – тарифи. А заодно провести звіт на тему, чи потрібен Малину «Малин Енергоінвест», який практично обдирає малинчан. Міський голова пообіцяв окремо вислухати Олександра Грищенка та інших активістів руху за зниження тарифів безпосередньо у міській раді наступного дня на черговій сесії. (Група активістів-пенсіонерів таки прийшла на сесію, але що з того вийшло, читайте в нотатках із сесійної зали).

- Я з вулиці Приходька, - зазвучало наступне запитання. – У нас холодно в помешканні…

- Обіцяю розбитися в лєпьошку, але ми ці три котельні таки зробимо, інакше нам кінець. – Так пояснював міський голова, наскільки і для нього актуальне питання реконструкції й модернізації системи теплопостачання в фабричному мікрорайоні.

Далі він детально зупинився на тому, як важливо грамотно розпорядитися кожною котельнею в місті, щоб найменшими затратами вирішити питання опалення й економії енергоресурсів у майбутньому.

Наступними виступали представники приватизованого гуртожитку по Чорновола 34б:

- Ми самі закручуємо лампочки, не встигаємо їх міняти, бо крадуть… Звернулися до Корнійчука за роз’ясненням, чому у нас така прибудинкова площа? Чому така система оплати? Він не відповів, мотивуючи, що 8 тисяч боргу з боку мешканців є достатньою підставою для нього не відповідати на наші листи.

Олексій Шостак нагадав активістам горезвісного гуртожитку, що свого часу він їх попереджав, буцім приватизація цього житла потягне за собою ряд проблем, а найменше порушення закону потягне за собою нове порушення. Де ж тут порушено закон? Голова пояснив, що пішовши на поводу у мешканців і врізавши розмір прибудинкової території, його попередники таким популізмом підставили мешканців. Адже насправді самочинно територію зменшувати не можна, адже її розмірі закріплені в проектній документації на будівництво кожного багатоквартирного будинку в Малині. Тепер ця ситуація повертається бумерангом, бо АМКУ вимагає привести у відповідність до вимог закону тарифи за обслуговування прибудинкової території.

Наступна активістка виступила з подякою Шостаку за участь у всіх проектах «Екофесту» (про діяльність цієї громадської організації «СП» пише систематично). Голова відповів взаємною подякою за високу громадську активність молодих мешканців міста:

- Ви належите до тих 10% активістів, які не лише заявляють про наміри, а дійсно щось роблять, намагаються втілити свої кращі ідеї.

Тут же було оголошено про ряд ідей, зокрема про приведення в сучасний вигляд скверика біля пам’ятного знака жертвам Чорнобиля: закатуйте рукави і – вперед!

- Я – дружина військового, який вже 6 місяців перебуває в АТО. Чи не забуде місто про таких, як він, коли їм прийде час повертатися?

- Це – наш святий обов’язок, - запевнив Олексій Шостак. – Женя на передовій в Артемівську (пояснив голова для зали). Ми встановили для таких, як він, пільги. Плануємо й психологічну реабілітацію…

Поки йшлося про наших захисників, у залі на короткий час перестали бубоніти й вигукувати з місця.

Однак наступне запитання було цікаве меншості, бо та стабільно невдоволена більшість не слухала ні виступаючого малинчанина, ні міського голову. А йшлося про нашу греблю:

- Чи може бути громада корисною у вирішення проблем греблі?

- Дякую за розуміння. Проблему однозначно буде вирішено, а наша гідроспоруда, як правильно вона зветься, можливо, ще й прибутки приноситиме місту. Є пропозиції щодо облаштування там електростанції на сонячних батареях, але говорити про це як про факт доконаний ще рано.

Наступний малинчанин поділився дуже конкретною проблемою:

- Вже помінялося чотири міських голови, а над нашими головами тече дах (це по Дорошок, 20), квартира запливає…

- От ми знову повернулися до відомої всьому місту ситуації, - взявся пояснювати міський голова. - Мешканці багатоквартирних будинків встановили собі по чотири обов’язкові послуги, скажімо, ремонт даху в той перелік не входить. Тому, коли настає потреба в такому ремонті, звертатися ні до кого, адже за цю послугу плата до комунальної казни не надходить. Отже мешканці самі мають ініціювати введення ремонту в перелік обов’язкових послуг. Хоча й там виникатимуть проблеми: чи вдасться дістати згоду на це мешканців перших поверхів, яких стан даху хвилює менше всього?

Не оминули малинчани й питання харчування школярів, на що Шостак запевнив, що лише по закінченні першого кварталу зможе чітко відповісти, чи будуть знайдені резерви для фінансування харчування школярів.

Однак далі спілкування знову стихійно перейшло в тему комуналки. Шостакові дорікнули, що він лукавить і живе «по понятіям», бо тарифи таки завищені у Малині. А Корнійчуку дозволяється маніпулювати коштами на свій розсуд.

Голова намагався захищатися, зачитуючи порівняльно ціни на компослуги по містах і селищах Житомирщини. Малинські тарифи на тлі інших виглядають таки оптимістичніше. Однак це не рятувало елемент довіри присутніх до очільника громади – порівняльні цифри для невдоволених були слабким аргументом. Тому на конструктивний діалог з цією частиною зали Шостак сподівався даремно.

Однак дехто таки прагнув до конструктиву і виходив з пропозиціями. От як вчитель ліцею Роман Каленик:

- Варто, щоб усі без винятку мешканці приватного сектору платили за вивезення сміття.

Конкретну проблему попросила вирішити малинчанка Валентина Савченко. Її турбує те, що більшість зупинок краще служать собакам, ніж людям, бо там неможливо сховатися від вітру, а часом і дощу, адже зупинки продуваються наскрізь. Отож краще б ніяк, аніж так.

Далі виступаюча оголосила своє обурення тим, що в місті продовжують продавати землю під будівництво офісів:

- Нащо їх стільки? Краще б зберегли природні куточки в Малині… Для відпочинку, для прогулянок…

Тема природного зеленого оточення зайшла в тупик, бо почали говорити про тотальне знищення лісу навколо, однак Шостак зупинив цю дискусію, адже у самого міста лісових ресурсів немає, тому говорити порожньо немає сенсу.

На цей момент у залі лишалася вже лише одна третина присутніх на початок зустрічі. Тим не менше емоційна напруга не спадала, бо відповідей не отримали ще десятки людей.

Малинчанин Валерій Качуровський ще раз нагадав про свій біль – сусідство з трьома ларьками, до яких віднедавна додалися ще й «Три таракани» по вулиці Кривенчука в центрі міста. Шостак змушений був визнати, що прямих важелів впливу на ці горезвісні об’єкти міська влада не має:

- Але земля кругла… - натякнув міський голова. – Я з ними (власниками цих комерційних точок) обіцяю поговорити.

Мешканка будинку Огієнка, №63 попросила міського голову з’ясувати, хто дозволив орендувати горище їх будинку для прокладання кабелю – відтак псується шифер, а хто ремонтуватиме дах?

Голова пообіцяв розібратися у проблемі, як пообіцяв і наступному ходоку, якого турбує його заборгованість по зарплаті за працю на водоканалі:

- Я вас не кину. Хоча це допустили ж ваші колишні керівники, але обіцяю, що ви таки отримаєте свою зарплату.

Очевидно було, що до записок черга так і не дійде, бо черга виступаючих біля мікрофона не меншала. Зокрема бентежило питання пільгових перевезень: то вони є в Малині чи їх немає?

Мешканка мікрорайону БАМу Ганна Задорожня намагалася довести, що де б не їздили малинські пільговики, з їх пільгами рахуються, а в Малині дійти згоди з перевізниками не виходить – водії категорично відмовляються везти. Отож малинчанка наполягала на офіційному визнанні головою факту відсутності пільгових перевезень у Малині, щоб мати документальні підстави відвойовувати свої права у відповідних інстанціях.

Ця гостра тема фактично завершила діалог міського голови з громадою, що доволі прикро, адже порозуміння в цьому питанні знайдено не було. І тим прикріше, що реальність видалася ще жорстокішою, ніж її змальовували учасники зустрічі: поки вони хотіли правди про пільгові перевезення, вартість проїзду у міському транспорті виросла до 4 гривень (без публічного оприлюднення й обговорення нової ціни).

То де ж тут діалог? Розмова з глухим, схоже на те.

А як бути із записками? Зустрінемося на інтерв’ю, шановний голово?

Ірина Лузанчук

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2015.03.10 21:21 -
Альф (18)
1 0
Дозволю собі дещо поміркувати. Те, що міський голова Малина вперше за останні п’ять-шість років отак у будень день ввечері, не ховаючись, прийшов на зустріч з людьми - це великий плюс. Те, що люди вилили на нього відро емоцій — значить такий у них настрій. Держава плюнула ни них, затягнула їм паски, узяла за горло... І міський голова для них - це не їх дзеркало, не їх вибір, а обличчя держави... Держава - що, поняття віртуальне... А мер - ось він, тут, покричати можна, побуцати його... Да, були мінуси у зустрічі... І з точки зору організаціїї, і сам хід не вельми конструктивний... Але! Не помиляється той, хто нічого не робить... Це раз... По-друге, Грищенків, прихожан крикливих, бабушок незадоволених ніхто ніде не відміняв... Вони є і будуть у кожному місті... Взагалі, уже дехто радісно руки потирає... Ось нові вибори восени, буде новий мер, а цього кишнемо... Малин - гниле місто, хоч мені і рідне.. Ми вибираємо мера, а потім по ньому гуртом і заразу топчемося... Ну нетре так... Умійте поважати того, кого вибирали...
Відповісти
2015.03.10 14:14 -
Ольга Єсипчук (5)
0 0
от з приводу комунальних проблем, чому люди не роблять ОСББ? ми от проживаємо в такому будинку де ОСББ, в нас більш-менш чисті підїзди , прибудинкова територія прибрана, з всіма проблемами звертаємось до однієї людини і всі задоволені, сміття також вивозим самі, платимо зимою близько 700 грн літом - 300 за все, в нас тепло в будинку, до того ж на батареях є терморегулятори, хоч крути на жару, хоч на холод, погалдіть , розвести базар це все на шо ми здатні....
Відповісти
2015.03.10 14:36 -
Ольга Гура (8)
1 0
Оце і є конструктивний підхід. А як ви його створювали (це в Києві чи в Малині вже є ?).
Відповісти
2015.03.10 14:53 -
Ольга Єсипчук (12)
1 0
під києвом, в нас село, як створювалось не вкурсі, ми вколи переїхали то воно вже було, але ми бачимо за що ми платимо, і це все ж з ініціативи жителів будинку, не більше того, правові засади для цього є , аби бажання було...
Відповісти
2015.03.10 14:07 -
Григорій Шитюк (4)
1 0
також був на зустрічі... мені імпонують подібні заходи (не зважаючи на прізвище міського очільника), та й для міста це була доволі неординарна подія - я нічого подібного досі не бачив. намагання влади почути людей - то є дуже добре. але як вже зазначила Ольга - більшість прийшли не для діалогу, а просто "викричатися" на публіку. і доречі, історія зі зверненням малинчан до антимонопольного комітету - яскравий приклад того, що дехто аж ніяк на діалог не налаштований.
не знаю як Шостак, але я був неприємно вражений, що в нас будь яка навіть найкраща ініціатива може бути зведена до примітивної говорильні... мабуть більшість у залі складали люди, що мешкають у багатоповерхівках (і я так гадаю - переважна більшість отримали свого часу ті квартири безкоштовно), вони прийшли на зустріч зі своїми комунальними проблемами. але вибачте, шановні, малинчани обирали міського голову задля того щоб він латав вам діряві дахи чи особисто займався пролемою прибудинкових територій... а що ж тоді залишиться з куцого бюджету решті (приватним забудовникам)? важаю для цього є комунальні служби, а якщо ситуація безвихідна: продавайте квартирку і купуйте власний будиночок - велкам у спільноту тих, про кого міська влада взагалі згадує лишень перед виборами...
щодо перевізників: перефразую Шостака - краще дорожче їздити ніж дешевше ходити... ми все це вже проходили, і багато хто пам"ятає відстань від свого будинку до з/вокзалу чи лікарні і скільки часу потрібно аби здолати її пішки.
Відповісти
2015.03.10 14:31 -
Юрій Смалюк (6)
0 -1
Гриша,ти коли небудь продавав власне житло і купував інше? Мабуть ні.От коли ти це зробиш сам хоч один раз,тоді і будеш давати такі поради.
Відповісти
2015.03.10 14:46 -
Григорій Шитюк (10)
0 -1
це не порада - альтернативне бачення.
тобто, ти вважаєш що останні крихти з бюджету повинні йти на латанні дахів у багатоповерхівках, тому що їх мешканці нездатні чи банально не хочуть це робити самі...? а якщо мені доведеться дах латати чи паркан - влада теж допоможе??? отож, у цьому питанні всі повинні бути рівні.
Відповісти
2015.03.10 15:25 -
Юрій Смалюк (13)
1 0
Гриша,я так не вважаю.Якщо жителі багатоповерхівок хочуть отримувати послуги,які вони не оплачують,то ніхто їм надавати їх і не буде,скільки б вони не кричали.Це чітко дав зрозуміти їм Шостак.Якщо ж вони не отримують того,за що сплатили,то їх претензії виправдані.Не потрібно на цьому наголошувати.Скільки б вони не єрепенили,а ніхто їм не зробить того,за що вони не хочуть платити.У приватників таких претензій немає,бо вони вирішують свої проблеми самі за себе.А в "курятнику" постає "колгоспна"проблема.Наприклад,тече дах.Мешканцям,які проживають на 1,2,3,4-му поверхах потрібно зрозуміти,що вода на стелі 5-го поверху є не тільки проблемою сусідів з 5-го поверху,а і їх також.На жаль не усі це розуміють.От тоді і маємо непорозуміння.
Відповісти
2015.03.10 13:36 -
Valentin (2)
0 0
Мені вигідно маршрутка і по 8-10 гривень навіть буде, бо їхати таки далеко до роботи. Ну а Грищенко такий Грищенко, вкотре з пустого в порожнє, ще в СП про Путіна читав))))) ну це взагалі))) яким дебілом треба бути, щоб таке писати?!
Відповісти
2015.03.10 14:36 -
Юрій Смалюк (9)
0 0
А хіба так повинно бути? Візьмімо для прикладу київське метро.За 4 грн.можна проїхати всього одну зупинку,а можна кататися хоч увесь день,продаючи якийсь крам у вагонах .Це правильно?
Відповісти
2015.03.10 14:52 -
Ольга Гура (11)
1 0
Це питання вже до керівництва метро, яке допускає торгівлю у вагонах. Можливо, з ними діляться прибутками, тоді це корупція.
Велике значення має кількість пасажироперевезень. Якщо людей їздить багато і усі платять, то можна зменшити ціну, якщо людей мало, та ще й половина пільговики, то виходить, що треба або здорожчувати вартість проїзду, або змушувати усіх платити, щоб рейси себе економічно виправдовували. Підприємець не може працювати собі у збиток. Бо за який рахунок він буде розвивати автопарк, ремонтувати техніку, платити зарплати водіям?
Відповісти
2015.03.10 15:29 -
Юрій Смалюк (14)
0 0
Та не в торгівлі справа,а в тому,що за одні і ті ж гроші можна проїхати різну відстань,яка може відрізнятися в десятки а то і сотні разів.
Відповісти
2015.03.10 15:41 -
Ольга Гура (15)
0 -1
Ну давайте збудуємо метро у Малині і будемо їздити, як у Києві )))). Та чи виправдане воно при наших відстанях і кількості пасажирів?
Відповісти
2015.03.10 17:14 -
Юрій Смалюк (16)
0 0
Знову ж таки,справа не в торгівлі в метро і не в самому метро,а в принципі оплати транспортних послуг.Проїдеш 500 метрів,чи 20 км,а платити потрібно однаково.Звичайно,що Малина це не стосується-немає у нас таких відстаней.А приклад з метро я навів для Valentinа, який згоден платити 10грн.у громадському транспорті.Тому не потрібно пропонувати будівництво підземки в Малині)))
Відповісти
2015.03.10 11:16 -
Ольга Гура (1)
1 0
Була присутня на зустрічі. Склалося враження, що люди прийшли не на діалог, а дійсно викричатися. Але це психологічна проблема, і не голова має її вирішувати. Голова має координувати вирішення проблем у місті, а не відповідати за низькі зарплати мешканців чи ще якісь особисті проблеми або ті, які мають вирішуватися виключно на державному рівні.
Теж саме з церковними питаннями. Згідно Конституції, держава не втручається у справи церкви, чому зустріч з головою майже не переросла у церковні збори? Тому що населення не знає Конституції і не має елементарної правової грамотності та толерантності, щоб вирішити ці питання всередині двох церковних громад.
Комунальні питання - болючі, людям важко платити при малих зарплатах та пенсіях. Але якщо у світі люди стараються знайти додатковий заробіток, або продають більше житло і купують менше, за яке зможуть сплачувати, то у нас висловлюють невдоволення, яке по своїй суті не несе жодного конструктиву (тут два варіанти - або ми повертаємося до срср, де держава вирішувала за нас усе, де ми не мали свободи щось говорити і висловлювати владі, або ми йдемо до Європи, маємо свободу слова, права, але свої проблеми вирішуємо самі, так як це є в країнах Європи).
Щодо пільгових перевезень - перевізник приватний, а не державний. Він може сьогодні встановити 1 гривню, а завтра - 5, якщо так диктує ринок. Усім відомо, що долар зріс мінімум утричі, подорожчав бензин, піднялися ціни на продукти і послуги, зарплати і пенсії заморозили. Ціна ж на перевезення не втричі піднялася, а лише на 1/3 від попередньої. Знову - або повертаємося до союзу, де усіх возили розвалюхами майже задарма і можна було не заплатити за проїзд, або дивимося на європейців, які пересідають на велосипеди, якщо їм дорого їздити громадським транспортом. От інвалідам і пенсіонерам тут дійсно складно - і платити дорого, і на велосипеді не поїдеш.
У діалозі вийшли глухими обидві сторони, треба вчитися слухати і чути одне одного та шукати конструктивні шляхи вирішення проблем, негатив усе одно нічого не вирішить. Тим більше, без грошей у бюджеті.
Відповісти
2015.03.10 13:54 -
Юрій Смалюк (3)
0 0
Не так то легко продати житло і купити менше за площею.Це величезна проблема.Тут грають роль : район,поверх,ремонт,сусіди,нотаріальні витрати при переоформленні...та багато чого ще.Змінити житло це не лампочку в коридорі поміняти.Тут можна багато чого втратити.
Відповісти
2015.03.10 14:34 -
Ольга Гура (7)
0 0
Да, тут дійсно є проблеми, ринок житла у нас шкульгає.
Відповісти
2015.03.10 17:24 -
Юрій Смалюк (17)
0 0
Та він у нас не те що "шкульгає"-його просто зараз не існує.Проводяться якісь поодинокі угоди.Як можна сьогодні продати квартиру,яку куплено 8 років тому за 40 тис.доларів і за останні роки ще майже стільки ж витрачено на ремонт? Хто її купить? Чи віддавати за безцінь?
Відповісти