Політика є мистецтвом втримувати людей від участі у справах, які їх прямо стосуються. (Пітер Устинов)
Останнім часом часто можна почути від простого пересічного громадянина, що він не цікавиться політикою. Найчастіші пояснення: політика – це зло, в мене немає часу розбиратися в політиці, політика мене не стосується, політика – це брудна справа, я все одно не можу ніяк вплинути на політичні рішення, я і так ходжу на вибори та сплачую податки, навіщо мені займатися політикою.
Тобто є такі люди, і їх досить багато, які вважають себе аполітичними, які ніяк себе не ототожнюють з тими суспільно-політичними, соціально-економічними процесами, які відбуваються в державі.
Але, чи дійсно можливо зачинитись у власній «мушлі», відгородитись від зовнішнього світу, або тих політичних процесів, що відбуваються в країні, в регіоні і в світі, і не підпасти під їх вплив?
Як вважав Аристотель, кожна людина політична за своєю природою, якій неодмінно властиві громадянські якості. А політичність - це така сама невід’ємна ознака кожної особистості, як біологічність, фізіологічність і соціальність. У кожної людини є внутрішня потреба суспільного об’єднання
Варіації на тему українського ресентименту
Стоїть сміттєвий бак, а за п’ять метрів – купа сміття. Її не прибирає той, хто нагріб. Не бачать перехожі. Люмпени докидають сміття на ходу.
Той же алгоритм супроводжує свинство містян, які машинами і возиками скидають сміття до лісосмуг, рівчаків, на околиці чи просто порожні міські території за їх парканом. У той час, коли місто вже має стільки контейнерів для сміття, коли доступною за бюджетом є послуга вивезення сміття організовано – вантажівкою прямісінько на офіційне сміттєзвалище!
Або. Під’їздить до контейнерів роздільного збору сміття розкішний джип, виходить із нього такий же розкішний володар, виносить три пакети сміття. І всі вкидає в… один контейнер. І скло, і пластик, і картон… Що ним керує?
Активні громадяни систематично і багато років підряд
Почалося все ще у вересні 2018 року, коли Малинська міська рада вирішила перебрати на себе повноваження Кабінету Міністрів України, передбачені частиною 9 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я, та затвердити свій «Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника комунального закладу охорони здоров’я Малинської міської ради».
Перший раз «прокатало», ніхто не звернув на це уваги і у наших «очільників» прокинувся інтерес: а може ми тут самі будемо керувати? Нам Закони України «до одного місця»! У липні 2019 року цей порядок був перезатверджений міською радою у новій редакції. За ці 2 роки міська рада наприймала ще цілу низку сумнівних рішень.
Отже, Верховна Рада Малинської народної республіки вже є, міський голова – президент, потрібен КабМін. І тут у нагоді виявився коронавірус, хоча я б це назвав трохи по іншому – вірус корони.
Враховуючи, що кадрів обмаль, повноваження всього КабМіну на себе вирішив взяти одноособово перший заступник міського голови. А щоб звучало грізніше, назвав себе «Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації».
Хто його призначив цим керівником залишається загадкою, адже відповідно до частини 2 статті 75 Кодексу цивільного захисту України, у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня такого керівника призначає Кабінет Міністрів України. Ой, я ж забув, у Малинській народній республіці закони України діють лише в частині, яка не суперечить рішенням керівництва міста.
Але ж навіть при надзвичайній ситуації місцевого рівня керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається виконкомом, а на сайті міської ради жодного рішення виконкому з цього приводу немає. Є лише рішення № 59 від 25.03.2020 р. «Про встановлення режиму надзвичайної ситуації» (це тоді, коли такий режим вже встановлений по всій Україні). Але ж ми – окрема республіка!)).
Отже, кинувся наш перший заступник «під танки», взяв на себе величезну відповідальність і своїм розпорядженням № 6 від 04.04.2020 р. ввів на території Малина карантин, хоча відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на яку він посилається у цьому розпорядженні, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Але, для грізності він зробив посилання ще й на підпункт 8 ст. 75 Кодексу цивільного захисту України (мабуть мав на увазі частину 8 статті 75), яка передбачає обов’язковість розпоряджень керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації. «Щоб усі боялись, щоб не насміхались!»))
Перераховувати весь перелік обмежень та обов’язків суб’єктів господарювання і фізичних осіб згідно з цим розпорядженням я не буду (він тупо переписаний з постанови КМУ № 255), там і про обов’язки Нафтогазу (цікаво, пан Коболєв знає про це розпорядження, а то не дай бог порушить), і про примусовий медичний огляд, госпіталізацію та обов’язкову самоізоляцію осіб старших 60 років (Конституція України на території міста Малина вже не діє) і багато іншого.
Але, якщо на території Малина ще діють державні стандарти України, то для того, щоб не попасти на обов’язкову самоізоляцію після контакту з хворим на коронавірус відповідно до пункту 4 цього розпорядження, потрібно у цей час бути у засобах індивідуального захисту. Перелік таких засобів передбачений ДСТУ 7239:2011 «СИСТЕМА СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ». Всі засоби перелічувати не буду, але у цей перелік зокрема входять: «капелюхи, кепі, кепки з захистом і без, шапки, берети, косинки, сітки для волосся — з козирком і без, накомарники»; «утеплений одяг (тулупи, кожухи, пальта, напівпальта, куртки, штани)»; «сигнальний одяг флуоресціювальний, світловідбивний (світлоповертальний) одяг та доповнення до нього (пов’язки, рукавиці тощо)»; «чоботи, напівчоботи, черевики до гомілок або литок, туфлі, тапочки, калоші, унти,наколінники, гетри, щитки»; «захисні креми, мазі, гелі, очисники шкіри, репаративні засоби». Думаю кожен з цього переліку знайде у себе щось захисне)).
І наостанок.
Панове Малинські очільники!
Якщо ви вже захворіли вірусом корони, то замисліться, чи ця корона вам не завелика. Бо у такому випадку вона спочатку закриє вам очі і вуха. Ви не будете бачити реальну картину і будете чути тільки себе. А потім вона сповзе на шию. Ви будете все бачити і чути, але корона вже перетвориться на ошийник, за який вас потягнуть на плаху! Думайте!
Цей допис вузькоспрямований — до малинських умовних порохоботів (до яких із доброї волі записався і я, але з поправкою — «ситуативний порохобот» - так вже раніше озвучив)
А що далі?
Маємо президента якого маємо, маємо парламент, який маємо, і що? Поки вони не згинуть в анналах історії будете посипати собі голову
Зібралися в іншу країну?
Як на наш час, то у цьому прагненні немає чогось надзвичайного. Купуй квиток і, як кажуть, щасливої дороги. Але ж перед мандрівкою хочеться якомога більше дізнатися про майбутнє місце перебування. І тут на допомогу можуть прийти книги письменників про ту чи іншу країну, написані на основі особистих вражень.
Однією з таких є «Франція: тільки один місяць. Міста і люди» Віктора Васильчука.
Цю
Сторінки: |
1 2 3 ... 13 14 наступна → |
вологість:
тиск:
вітер: