Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

05.02.2016
Про єдину церкву

621686.jpg

Один із процесів, у якому ми (суспільство) вже перебуваємо, є встановлення єдиної української православної церкви Київського патріархату (без Москви тобто).

Але закрадається думка, що загострення цього процесу ще попереду. З церковними справами все виглядатиме приблизно так, як і з нашою незалежністю. Буде війна. Гадаю, без зброї і крові. Гадаю і сподіваюся.

Думаєте, Москва так просто віддасть паству? Думаєте, паства така вже безхребетна? Аналогія… Кіріл, введи… і спаси… Вата є ускрізь. Соціальна вата – це вже досліджено і наслідки її ватності вже очевидні. Вата віруюча – випробування й ідентифікація на перспективу.

Про це важко говорити, бо я сама православна. Знаю наших місцевих настоятелів і ні до кого не стаю в опозицію. Бо сповідую компроміс, знаючи, що згодом всім доведеться приймати рішення – з Києвом чи з Москвою. Отож моя оцінка ситуації, що нагнітається без мого особистого втручання, а силою закономірності і закону справедливості, навіть смію сказати – Божої справедливості, це лише констатація…

Накликаючи на себе осуд наших священиків і прихожан, мабуть, і багатьох знайомих, я намагаюся змістити акцент уваги на річ, котра стане актуальною для всіх православних Малинщини. А це – вибір, який вже, власне, зроблено вищими силами – для нас. Україна буде зі своєю Церквою. Підсвідомо і свідомо це розуміють і віруючі, і невіруючі. Бо то цілком природньо.

Та мене особисто лякає, умовно кажучи, виникнення зони відчуження на зразок ЛНР і ДНР у вимірі духовного життя земляків. І ще більше лякає те, що я не знаю, як уникнути отого відчуження і поділ суспільства, вірян на «за» і «проти»… Достатньо для прикладу згадки ситуативних протистоянь нашого місцевого масштабу, які виникали через відомі всім причини не в одному малинському храмі віри.

Принагідно прошу вибачення у всіх, хто тримається храмів і приходів Московського патріархату, якщо мої слова образили. Однак варто вже зараз почати говорити про спокійний і безболісний перехід із залежності від Москви в духовній сфері (по суті – транс-політичній, псевдо-духовній, транс-комерційній) до себе додому. Бо залежати можна врешті решт лише від Бога, який нам дав домівку Україну.

Звичайно, нас можуть чекати рани й розчарування, як і в тих змінах, що ми бачимо в своїй державі після Майдану. Однак, маючи негативний досвід в державній сфері, можна убезпечити себе від його повторення в духовній.

У негатив заглиблюватися не хочу, тому на закінчення підкреслю те, з чого почала. Рано чи пізно православна церква буде об’єднана Києвом. Цю радість можна наблизити, усвідомивши це насамперед внутрішньо, не чекаючи, коли тобі про це оголосять у храмі під час проповіді. І дуже хочу, щоб у час повернення в лоно Києва усіх православних церков України не ламалися брами, не звучали погрози, прокляття й анафеми, не порушувався закон – людський і Божий.

Такий шлях можливий. Хоча б тому, що вже триває.

З надією на розуміння і повагою до всіх у православній, католицькій, греко-католицькій вірі, до всіх вірян інших віросповідань.

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2016.02.06 16:11 -
робер артуа (3)
0 0
Отож бо і воно. В центрі Малина церка стоїть пусткою ,а віруючі люди вимушені по різним приміщенням тинятися .І всі тільки і тикають пальцем " друг на друга", а як вирішити проблему ніхто не пропонує.
Відповісти
2016.02.05 11:51 -
Volvas (1)
0 0
Ох и сложную тему Вы затронули. Думаю, учитывая контингент завсегдатаев сайта, развития она не получит, может и к лучшему. Спасибо, что очень корректно каснулись этого вызревающего фурункула. Хотя сторона волею живых людей превратившаяся в агрессора уже давно готовится к борьбе за веру - не зря же у нас в Чеповичах такой аншлаг строительства форпостов московского патриархата - 2 монастыря и один скит на 2 км речки. Думаю, такой движняк наблюдается не только у нас. Жалко священнослужителей, им придётся делать выбор. У нас очень толковый батюшка, но служит московскому попу. А как будет дальше, время покажет.
Відповісти
2016.02.06 20:21 -
Ольга Єсипчук (4)
0 0
я думала батюшка служить Богу, а не попам російським... українським....
Відповісти
2016.02.07 21:56 -
Григорій Шитюк (5)
0 0
батюшки служать церкві... яка в свою чергу по ієрархії підпорядкована мсковитському синоду. а зважаючи на той факт, що головний російський піп то є права рука кровожерливого маніяка і ворога усього українського - Путлєра (по якому вже давно пекло плаче), можна лишень зауважити: нехай кожен сам для себе відповість на питання кому хто служить... не обов'язково вслух відповість, просто нехай кожен дасть відповідь собі самому на таке просте питання...
Відповісти
2016.02.05 12:45 -
Ірина Кримська-Лузанчук (2)
0 0
Дякую. Ви зрозуміли і відчули те. що я лишила недописаним... Хотіла зачепити монастирі в околицях Чопович - а потім лишила на пізніше... Згодом з"ясується, що то стратегічна база для міноборони і для ФСБ РФ... Нехай би це краще виявилося моїм недолугим припущенням. Однак! А загалом - щодо коментарів... То і не обов"язково. Головне - внутрішній коментар кожного, діалог із собою, витягання вати з горла і вух.
Відповісти