дещо про хірургічні втручання прокуратури у функціонування органів місцевого самоврядування
Житомирська прокуратура знову оскаржила рішення місцевих рад. На цей раз – рішення щодо суспільно-політичної ситуації у державі. Житомирською прокуратурою «…заявлено 7 позовів щодо скасування незаконних рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих у період з 24 січня 2014 року».
Вдаватися в юридичний аналіз подібних «оскаржень» - гаяти час, оскільки система українського законодавства вибудована так, що оскаржити чи виправдати можна будь-що. Та і не в моїй це компетенції.
А, до речі, чи є рішення суду і чи ради, при потребі, будуть готові подавати на апеляцію?..
Звичайно ж, що то буде безрезультатно: «А судді хто? Суди чиї?».
Отже, наша прокуратура знову показала всю свою силу – силу козирного туза, який влада в потрібний час витягує з рукава.
Вирішення важливих для суспільства проблем наша влада намагається перетворити на гру «в дурня», маючи на підхваті отого «козирного». Ось кілька яскравих картинок, які я готовий прокоментувати. Але поки що подам без подробиць, стисло й емоційно.
Картинка перша
Кінець осені 2012 року. Житомирські обласні можновладці на сесії вперто намагаються проштовхнути питання виділення більше 6 тис. га поліської землі під розробку Торчинського родовища. Представники громад «титанових» сіл, які вже були об’єднані в громадський рух «Врятуємо Полісся!» за підтримки опозиційних депутатів облради домоглися «непротягнення» даного рішення. Більше того «врятуємо Полісся!» вимагає скасувати попереднє рішення про виділення земель під розробки родовищ в інших районах Житомирщини. Влада насторожується, починає задумуватися як його зіграти. На наступній (грудневій) сесії намагаються протягнути подання прокурора про відміну певних рішень облради – влада намагається витягнути з рукава козир. Знову опір громадськості й депутатів. Обласні очільники приймають рішення перевести все на гру «в дурня»: створюються бездіяльна робоча група, Рижук, як представник партії більшості в раді надає якісь обіцянки, які на березневій сесії він і його однопартійці ігнорують.
Народу вже набридло грати за правилами гри, нав’язаною владою.
9 квітня. Народ мітингує, депутати не знають що робити. Хтось піариться на цьому всьому. Влада принишкла. Штурм облради. Депутати скасовують попередні рішення на виділення земель… Здавалося б, що перемога. Але гра ще не була закінчена. Рижук відкрито заявив, що в нього в рукаві є туз. Опозиційні депутати хто заспокоював, що рішення органів місцевого самоврядування не може бути оскаржене в суді, хто попіарившись на «титанах», чкурнув до Києва… Одним словом, тишком-нишком і бах – суд. Про нього першими взнають не депутати, а знову ж селяни. Вгадайте, хто виграв суд?
Правильно! Суд сказав, що орган місцевого самоврядування – Житомирська обласна рада прийняла незаконне рішення.
Далі апеляція. Результати?
Відповідь та ж сама.
Картинка друга.
В той же день, коли відбувався апеляційний суд і Житомирському адміністративному суді розглядали справу за поданням прокуратури області про зміни до ще одного рішення органу місцевого самоврядування Житомирської обласної ради.
Отут вся красота такої простої гри як «в дурня».
Вся суть в тому, що рішення від 9 квітня стосувалися родовищ, які були прийняті (з цинічним порушенням законодавства та процедур прийняття рішень) 12 червня 2012 року (близько 3 тис. га). Тоді, в червні позаминулого року, через спротив громад населених пунктів не було прийнято рішення по Чоповицьких землях (300 га Малинський р-н) та по землях сіл, розташованих на Торчинському родовищі (6129 га Радомишльський, Коростишівський, Черняхівський р-ни). А це ласі шматочки, які свого часу влада, певно що, обіцяла комусь виділити. Виходить, що хотіли заграбастать близько 10 тис. га, а зі скандалами й розголосами спромоглися лише на 3 тис.
Малувато буде! А як же інші обіцяні гектари?
А інші не так просто взяти, оскільки народ не хоче віддавати..
Але що там народ! Ось наша славна прокуратура через суд вже довела, що всякі там органи місцевого самоврядування, їхні рішення то не є проблема, особливо коли мова йде про замовлення такого масштабу.
Прокуратура через суд (про які ніхто ні слухом, ні духом) домагається внести до рішення обласної ради зміни, за якими місцеві органи рад з компетентних стають імпотентними при розгляді питань виділення земель під розробку родовищ.
Про махлювання українським законодавством в цьому процесі годі й говорити. Все шито чорними нитками.
Завдяки всемогутності прокуратури влада з гри «в дурня» перейшла на більш простішу - «в чапаєва». І от 19 листопада 2013 року обласна рада змушена була виконати постанову суду.
Органам же місцевого самоврядування залишили право мати право на незгоду, яка юридично не має ніякого значення.
А скільки ще таких картинок пройшло поза увагою громадськості?
І ось наша славна прокуратура в черговий раз гучно (аж 7 раз!!!) заявила: «Народ, ти - ніхто! А всі твої рішення - ніщо! Ти переповнений енергією змін, прагненнями створення інших умов свого існування…? Народ, ти смішний, оскільки, приймаючи певні рішення в своїх «радах», ти тішишся якоюсь компетенцією. Та ми ж кількома помахами юридичних скальпелів з позиції «дванадцять-нуль-нуль» переведемо твою компетенцію в стан «пів-на-шосту», а суди підтвердять, що так і було!».
P.S. Може хтось скаже, що автор знову витягнув «титанову» тему щоб попіаритися! Хтось скаже, про несвоєчасність теми! Ваше право. Але!
1. Ця тема поки що є актуальною. Десь в кабінетах на Печерських Горбах лежить проект нового Кодексу про надра, в якому органам місцевого самоврядування поставлено діагноз: повна імпотенція.
Десь обробляються дані геологічного вивчення розсипів ільменітів Селищанського розсипного родовища ільменітів площею 1900 (!!!) га (ліси Чоповицького та Шершнівського лісництв держлісгоспу (на правому березі Ірші, за монастирями).
Хто, яка влада буде приймати рішення по них. І, головне: які рішення?
2. Те, що зміни в суспільстві відбудуться – це факт беззаперечний. Та чи ці зміни будуть настільки масштабними, що стане неможливим використовувати правоохоронні органи в ролі хірургів, які спеціалізуються на каструванні народу методами оскоплення органів місцевого самоврядування?
Не думаю, що хтось може дати однозначні відповіді на ці питання.