Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Як працюють реферальні програми криптобірж: маркетинг в цифровому секторі

23.03.2014
Про «екологічні тенденції» та «еволюцію»

…еволюція йде увесь час, ми не стоїмо на місці.
О.Гура

   Людство не стоїть на місці, воно впевнено наближається до межі самознищення через  руйнування середовища свого існування.

  Не буду перераховувати екологічні проблеми, створені людством протягом свого «еволюціонування» й «цивілізаційного» поступу. Кому цікава ця тема, ті «в курсі». Більшості – це зовсім нецікаво, як і мої песимістичні роздуми щодо «екологічних тенденцій».

   Чи реально мати дрова, дошку, папір, меблі з МДФ і зберегти при цьому пташку? Реально. А якщо більше дошок і всього іншого?  А якщо ще більше? А якщо…? І т.д.

   От тут і починаються усякі розмірковування про «еволюцію», «цивілізаційний» розвиток, мораль тощо. А це все ще більш заплутує ситуацію, призводить до дискусій. А потрібно лише визнати, що еволюція та цивілізація призведуть до стану, коли не буде ні дошки ні пташки, ні річки. Те ж і з користуванням надрами. Свого часу ми висунули гасло: «Розвиток видобувної галузі – шлях в нікуди!»

   У Вікіпедії читаємо: «еволюція - поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін". Є ще визначення еволюції біологічної. У екологічній енциклопедії цій статті відведено  більше сторінки тексту дрібнесеньким шрифтом, яке зводиться до обгрунтування думки про "незворотній і певною мірою спрямований процес історичного  розвитку живої матерії, який супроводжується зміною генотипного складу популяцій..." 

   Визначення з екологічної енциклопедії говорить про еволюцію біоти (про людину там не йдеться, хіба що її віднести до тварин). Але біота поступово зникає (мутації, особливо мікроорганізмів, то окрема тема) не тільки кількісно по видах, але зникають і цілі види. А все тому, що Людина думає, що вона також еволюціонує й находить оправдання в незворотності процесів. Придумує різні теорії, тішиться якимись визначеннями. З людською якістю й кількістю там усе зрозуміло. А от про сутність? А сутність та ж - споживання. 

   Еволюція споживання! 

   Тут дехто знову зіронізує про повернення до первіснообщинного... Сміх – сміхом, та це може відбутися. Примусово, в рамках чергового «цивілізаційного» проекту нomo sapiens.   наприклад – після чергової!!! ядерної війни (можуть бути ще кілька сценаріїв розвитку, але то кожен собі нехай фантазує).

   Еволоція відпадає? Так! Але в тому визначенні, яке є загальноприйнятим (див. ще раз енциклопедії).

   Так що тоді - революція? Знову ж питання термінології. Потрібна якась інша "...волюція" через stop еволюційно-цивілізаційним процесам (не різко «стоп», але з гальм ноги не скидати й щосильніше тиснути на педаль). А це вже, друзі - ве-е-елика політика, як не крути. 

   Отут ми й підійшли до "екологічних тенденцій".

  Оскільки ве-е-еликих політиків більше цікавлять проблеми зміцнення своїх ве-е-еликих держав, перекроювання політичної карти світу та інші ве-е-еликі ігрища, то «екологічні» тенденції для них як один із важелів впливу, така собі іграшка. Досить недешева. Тобто – знову про «економіку» мова. Економіка ж не дружить з екологією. Навіть переробка сміття – то швидше економічна складова, яка потребує знову ж таки енергетичних затрат. І так на кожному кроці еволюціїно-цивілізаційного розвитку виникають своєрідні пастки. І всякі там розмови про "болісно-неболісно суспільству", то це знову чергова пастка. Та чи знаєте ви часи, коли суспільство було задоволене, коли йому було не боляче? 

   Єдиним виходом із ситуації є перемовини й закріплення відповідного договору «стоп еволіціо-цівілізаційним прагненням заради майбутнього Планети й Людства».  І це можуть зробити лише лідери провідних країн світу. Поки що кроки типу «Кіотського протоколу» - це знову ж таки ігри навколо проблематики. Чи є політична воля до таких дій? Чи зможуть провідні країни світу дійти згоди? Питання більше риторичне, оскільки сподівання на «еволюцію» мізерні, а всякі там катастрофи – то в невизначеному часі.

    Поки що Планета, хоч і поскрипує, але ще крутиться. Людству на ній не зовсім екологічно, але що поробиш, воно хоче їсти, пити, тепла. А ще людство «еволюціонізує»: наївшись, напившись (і то не всі), зігрівшись, воно хоче побавитися всякими іграшками – «здобутками цивілізаційного поступу», награвшись - вимагає подальшого «прогресу»...

 далі буде

 

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2014.03.24 11:13 -
Volvas (9)
0 0
Добавлю, нужно реализовать сценарий фильма Аватар.
Гвин я думаю, в курсе дела, судя по портрету.
Відповісти
2014.03.23 17:17 -
Ольга Гура (3)
0 0
Станіславе, той факт, що ти замислився над цими питаннями вже свідчить про твою особисту еволюцію, бо я переконана, ще 10-15 років тому тобі було байдуже до цих проблем, а сьогодні - ні. Що тебе особисто спинило від бездумного споживання і змінило твою свідомість?
Чому ти вважаєш, що інші не можуть змінитися так само, як і ти? )))
Відповісти
2014.03.23 18:46 -
Станіслав Гуменюк (4)
0 0
1. Як і всі еволюціонізую в споживанні, можливо, що вже не так бездумно. Просто по-іншому дивлюся на деякі речі. Був час, коли я покинув роботу по днях і годинах у великому місті. І хоча працювати став фізично й дуже багато (правда, за графіком:хочу працюю - хочу - не працюю... свобода, хоча вона тяжко дається, у рабстві набагато легше й ситніше, але, той, хто відчув себе певною мірою незалежним...), але був час для того, щоб оглянутися навколо. А в поліському селі можна більше навчитися й пізнати певні істини, ніж у Києві чи інших мегаполісах. Аж тут спокій порушила ота титанова загроза. А далі - то довго розповідати. Але таке відчуття, що мене знову засмоктує оте цивілізаційне вовтузення. Якісь чиновники, політики, форуми, райради, верховні ради, міністри, суди, громадянська позиція-негромадянська позиція, збалансовані розвитки-незбалансовані... І що робити?
Я не прихильник більшості тверджень із нашої народної "мудрості". Ось одне із них: "Більше знаєш - менше спиш". Як на це реагувати?

2. Хіба я стверджував, що інші не можуть змінитися. Та що вони вирішують? Про це трішки в продовженні блогу.
Відповісти
2014.03.24 12:15 -
Володимир Нечипоренко (10)
0 0
Маятник пішов в іншу сторону...
Відповісти
2014.03.24 12:33 -
Volvas (11)
0 0
Владимир!
Я Вас второй раз не смог понять. Извините, но не у всех мозг так гибок, как Ваш. Не могли бы попонятнее излагать Ваши мысли? Имхо.
Відповісти
2014.03.24 13:33 -
Володимир Нечипоренко (12)
0 0
Спочатку Станіслав зрозумів, що політика грязне діло і заховався в поліських лісах - маятник пішов в одну сторону. Але політика наздогнала його і там... Відступати нема куди, треба брати політики в свої руки - маятник в іншу сторону ))))
А якщо серйозно, то світ міняють політики (в першу чергу і як би їх не називали). І якщо тобі не подобаються політики, то йди туди сам і веди достойних за собою, міняй саму політику (дивіться термін ПОЛІТИКА в вікіпедії - це позитив)
Відповісти
2014.03.24 15:17 -
Станіслав Гуменюк (15)
0 0
Я про це й говорю: врятувати Планету можуть лише політики (або сама ж Планета, що буде ду-у-уже боляче для Людства). Ми ж можемо лише допомогти, спонукати, змусити їх це зробити (це вже про якість політиків та їхньої діяльності).
За визначенням "політика" - це позитив. Але хто вникає в суть значень? Люди оцінюють не за термінологічним визначенням, а за, скажемо так - практичним застосуванням. В українських реаліях термін "політика" асоціюється з "політиканством". Чому так - окрема цікава тема.
Наведу паралель (перше, що на думку спало). Читаємо у Вікіпедії: "Свастика - стародавній символ у вигляді рівнораменного хреста із загнутими на 90° вліво, або вправо раменами, що трапляється в багатьох культурах. Назва походить від санскритських слів su («добре») і asti («буття»). У слов'ян звучить як побажання «щасти». Цей символ дуже поширений і найчастіше пов'язаний з Сонцем.".Український поет Б.І.-Антонич в тридцятих роках писав: "...накреслю Свастику на хаті - і буду спати вже спокійний." (рядок з поезії "Молитва", до речі я зробив з цього вірша пісню і виконую під гітару). Спробуйте Ви накреслити цей символ на своїй хаті, нанесіть його на авто, на лацкан костюма... Скажуть що фашист, гітлерівець і т.д. і т.п. У деяких країнах - ще й кримінал припишуть. (Сміх, Росія ще щось кричить про слов"янство).

Свастику скомпрометовано. І в "цивілізованих", "демократичних" країнах годі й заїкатися про його реабілітіцію. У нашій країні скомпроментовано політику й політиків і про реабілітацій лише йде мова - практичних дієвих кроків поки що не видно.

"Політику" потрібно реабілітовувати як і "Свастику". А там буде видно.

До речі, я готовлю великий лекційний матеріал по свастичних символах з відеопрезентацією.
"ІнфоМалин" як авторську статтю в блозі подасть на сайті?

P.S. Політиканство - прикрывание политикой своих истинных намерений, клонящихся к достижению только личных целей или пользы не всего народа, а только одной партии или кружка; интриги и происки. (Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке). {"патріоти" - тільки не критикуйте за рос. мову}
Відповісти
2014.03.24 17:00 -
Ольга Гура (16)
0 0
Світ змінюють не лише політики, але й митці. А якщо митці визнані, то це люди, які по суті живуть без кордонів, бо мистецтво - це універсальна мова для всіх народів. За допомогою пісні, поезії, картини легше достукатися до свідомості, ніж десятками слів. Інша справа, що митці не пишуть законів, але їхній вплив на соціум важко переоцінити. Той самий Т.Г.Шевченко вже 200 років надихає цілий народ.
Свастикою і досі користуються в Індії. Але... це не змінило кастової системи, це не зробило народ багатшим (у них поряд існує неймовірне багацтво і така ж сама неймовірна бідність) - це просто система культурних цінностей, яку вони зберігають і вважають себе щасливими. Можливо для такого великого народу, який навіть прогодувати важко, така система цінностей є ідеальною, аби убезпечувати від соціальних вибухів та революцій. Варто зберігати і відроджувати свою культуру, це підтримує душу та дає певний емоційний спокій, убезпечує від гонитви за матеріальними благами та невгамовним споживанням. Але це класно, коли поряд існують народи з такими ж цінностями, а не загарбники з ядерною зброєю.
Відповісти
2014.03.24 14:32 -
Volvas (13)
0 0
Ну её нафиг, эту политику. Хлеб сеять нужно. Но если из за этих политиков возникают майданы со смертями, то таки нужно что то менять. Или страну, или политиков. Страну не хочется и поздно, а политиков - вынуждены призвать к ответу. А про себя Слава сам скажет, я так думаю (из к-фма Мимино )
Відповісти
2014.03.24 14:36 -
Володимир Нечипоренко (14)
0 0
Так Слава сам запутався ))
Відповісти
2014.03.24 18:46 -
Ольга Гура (17)
1 0
Ні, не заплутався, те що він очолив громадський рух проти титанових кар'єрів, ризикуючи життям (хіба ми не знаємо, як розправляються з невгодними?) - такого лідера ще треба пошукати. Вони усе правильно робили, але стикнулися з тим, що наше екологічне законодавство настільки протирічить саме собі, що незрозуміло, що і від кого воно захищає. А екологічні міністерства, служби зайняті не проблемами екології, а хабарями від порушників екології і закриванням очей на цих порушників. Тож до політиків треба стукатися, щоб щось змінювалося на законодавчому рівні. А до людей треба стукатися, щоб вони теж брали на себе відповідальність за екологічну ситуацію. Те, що Станіслав мав на увазі - що на світовому рівні лідери мають домовлятися про дотримання екологічних норм, спільних для всіх - він правий, але як змусити їх домовитися, чи яка катастрофа має відбутися, щоб люди почали думати про спільне безпечне майбутнє?
Відповісти
2014.03.24 19:08 -
Володимир Нечипоренко (18)
0 0
Це дуже глобально.
Я мав на увазі конкретний коментар, та де "горе от ума" ("Більше знаєш - менше спиш")
Відповісти
2014.03.24 19:17 -
Ольга Гура (19)
0 0
А)))
Відповісти
2014.03.23 19:12 -
Ольга Гура (6)
0 0
Кожен до цього йде своїм шляхом. Реагувати спокійно.
Відповісти
2014.03.23 15:30 -
qwin (2)
0 0
яка головна одиниця виміру людини ч икраїни була в усі часи? Айкю?Краса? Природа? Чи гроші? от і вся програма...
Відповісти
2014.03.23 15:25 -
qwin (1)
0 0
ваша стаття, мене наштовхнула на думку: можливо, людство запрограмоване на самознищення? якщо згадати ще тих, про яких були перші писемні згадки, то провідниками серед гомосапієнс чи точніше лідерами, які вели, були саме матеріальні а не матеріальні блага. що було більшою іконою: розумний чи багатий? назвіть епоху чи бодай століття чи хоч історичну постать коли на першому місці розум. Доки матеріальне переважатиме над духовним, ми напевно навряд чи добємося якогось балансу в природі. У людях на генетичному рівні це культивувалось -матеріальне понад усе, а діогенів на загальному фоні не буде більше 1 відсотка. навіть усіма улюблений ісус дав спочатку їжі та вина, щоб привернути на себе увагу і поклоніння.
Оце й сьогодні так в країні: ніхто ні за які гроші не хоче прощатися з владою, бо не розуміють, що не вони мають владу, а вже вони раби грошей.
це треба величезний генетичний збій, щоб змінити свідомість людства. Або якась катаклізма, щоб усе, крім боротьби за виживання, відійшло на другий план.
Відповісти
2014.03.23 20:19 -
Станіслав Гуменюк (7)
0 0
Скоріше, що якась катаклізма.
А щодо Ісуса, то цікаво підмітили. Щось нагадує передвиборчу "гречку".
Відповісти
2014.03.23 18:59 -
Ольга Гура (5)
1 0
У людині функціонують одночасно дві програми - на знищення, і на відродження. У твоєму організмі щохвилини відмирає мільярди клітин, але мільярди й народжуються. Але ти цього не відчуваєш, ти просто дихаєш, їси, мислиш, живеш своїм життям. Процеси йдуть паралельно, хтось вмирає, а хтось народжується, хтось прагне до влади, а хтось мудрішає. На сто дурнів достатньо одного мудреця, і це вже буде прогрес.
Колись ми мали ведичну культуру, і вона нікуди не зникла, вона в наших генах, просто призабулася. Але згадати - то ж не вчити заново.
Відповісти
2014.03.24 10:49 -
Volvas (8)
1 0
Эва куда поворачивается диспут. Ведизм - это здорово, интересно, реально круто.
Если у Гуменюка будет время, он много интересного расскажет. Не в обиду другим, но Станислав в этом дока. Но и это не предел. На моё убеждение, нужно гуртоваться, определяться и захватывать власть. И строить новую жизнь, где во главу угла ставить матушку природу, а только потом человека - сына её.
Відповісти