…еволюція йде увесь час, ми не стоїмо на місці.
О.Гура

   Людство не стоїть на місці, воно впевнено наближається до межі самознищення через  руйнування середовища свого існування.

  Не буду перераховувати екологічні проблеми, створені людством протягом свого «еволюціонування» й «цивілізаційного» поступу. Кому цікава ця тема, ті «в курсі». Більшості – це зовсім нецікаво, як і мої песимістичні роздуми щодо «екологічних тенденцій».

   Чи реально мати дрова, дошку, папір, меблі з МДФ і зберегти при цьому пташку? Реально. А якщо більше дошок і всього іншого?  А якщо ще більше? А якщо…? І т.д.

   От тут і починаються усякі розмірковування про «еволюцію», «цивілізаційний» розвиток, мораль тощо. А це все ще більш заплутує ситуацію, призводить до дискусій. А потрібно лише визнати, що еволюція та цивілізація призведуть до стану, коли не буде ні дошки ні пташки, ні річки. Те ж і з користуванням надрами. Свого часу ми висунули гасло: «Розвиток видобувної галузі – шлях в нікуди!»

   У Вікіпедії читаємо: «еволюція - поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін". Є ще визначення еволюції біологічної. У екологічній енциклопедії цій статті відведено  більше сторінки тексту дрібнесеньким шрифтом, яке зводиться до обгрунтування думки про "незворотній і певною мірою спрямований процес історичного  розвитку живої матерії, який супроводжується зміною генотипного складу популяцій..." 

   Визначення з екологічної енциклопедії говорить про еволюцію біоти (про людину там не йдеться, хіба що її віднести до тварин). Але біота поступово зникає (мутації, особливо мікроорганізмів, то окрема тема) не тільки кількісно по видах, але зникають і цілі види. А все тому, що Людина думає, що вона також еволюціонує й находить оправдання в незворотності процесів. Придумує різні теорії, тішиться якимись визначеннями. З людською якістю й кількістю там усе зрозуміло. А от про сутність? А сутність та ж - споживання. 

   Еволюція споживання! 

   Тут дехто знову зіронізує про повернення до первіснообщинного... Сміх – сміхом, та це може відбутися. Примусово, в рамках чергового «цивілізаційного» проекту нomo sapiens.   наприклад – після чергової!!! ядерної війни (можуть бути ще кілька сценаріїв розвитку, але то кожен собі нехай фантазує).

   Еволоція відпадає? Так! Але в тому визначенні, яке є загальноприйнятим (див. ще раз енциклопедії).

   Так що тоді - революція? Знову ж питання термінології. Потрібна якась інша "...волюція" через stop еволюційно-цивілізаційним процесам (не різко «стоп», але з гальм ноги не скидати й щосильніше тиснути на педаль). А це вже, друзі - ве-е-елика політика, як не крути. 

   Отут ми й підійшли до "екологічних тенденцій".

  Оскільки ве-е-еликих політиків більше цікавлять проблеми зміцнення своїх ве-е-еликих держав, перекроювання політичної карти світу та інші ве-е-еликі ігрища, то «екологічні» тенденції для них як один із важелів впливу, така собі іграшка. Досить недешева. Тобто – знову про «економіку» мова. Економіка ж не дружить з екологією. Навіть переробка сміття – то швидше економічна складова, яка потребує знову ж таки енергетичних затрат. І так на кожному кроці еволюціїно-цивілізаційного розвитку виникають своєрідні пастки. І всякі там розмови про "болісно-неболісно суспільству", то це знову чергова пастка. Та чи знаєте ви часи, коли суспільство було задоволене, коли йому було не боляче? 

   Єдиним виходом із ситуації є перемовини й закріплення відповідного договору «стоп еволіціо-цівілізаційним прагненням заради майбутнього Планети й Людства».  І це можуть зробити лише лідери провідних країн світу. Поки що кроки типу «Кіотського протоколу» - це знову ж таки ігри навколо проблематики. Чи є політична воля до таких дій? Чи зможуть провідні країни світу дійти згоди? Питання більше риторичне, оскільки сподівання на «еволюцію» мізерні, а всякі там катастрофи – то в невизначеному часі.

    Поки що Планета, хоч і поскрипує, але ще крутиться. Людству на ній не зовсім екологічно, але що поробиш, воно хоче їсти, пити, тепла. А ще людство «еволюціонізує»: наївшись, напившись (і то не всі), зігрівшись, воно хоче побавитися всякими іграшками – «здобутками цивілізаційного поступу», награвшись - вимагає подальшого «прогресу»...

 далі буде