Упродовж  останніх років у лісових біогеоценозах Полісся України в  тому числі і в лісових соснових насадженнях  ДП "Малинський лісгосп АПК" зокрема,  спостерігається активізація лісопатологічних процесів, які у данний час носять хронічний характер та призводять до всихання соснових насаджень. Масове захворювання сосни. може бути зумовлене складним комплексом факторів: абіотичних, біотичних, антропогенних.

Отже почнемо з першої групи факторів. Абіотичні фактори середовища (фактори неживої природи) - це комплекс умов довкілля, що має прямий або опосередкований вплив на рослини. Існують також біотичні фактори, дія яких зумовлена впливом на рослини діяльності інших живих організмів (грибів, тварин, інших рослин). До абіотичних належать хімічні та фізичні (або кліматичні) фактори. Хімічними абіотичними факторами є газові складові атмосферного повітря, хімічний склад водойомів, грунтів. Основні фізичні фактори - це температура, вологість, інтенсивність сонячного випромінювання. В окрему групу в деяких класифікаціях виділяють такі абіотичні фактори, як орографічні, що включають рельєф, геологічні відмінності земної поверхні. Вплив на організм абіотичних факторів різноманітний і залежить від інтенсивності впливу кожного окремо взятого фактора та поєднання їх між собою. Чисельність і розподіл певного виду рослин у межах даної території обумовлені впливом лімітуючих абіотичних факторів, які життєво необхідні, але значення їх мінімальні (як відсутність води в пустельних місцевостях).

Інтенсивне гсподарське використання, у минулому, природних ресурсів, Полісся призвело до суттєвого порушення екосистем регіону ( вирубка під с/г діяльність, меліорація, зростання антропогенних навантажень). призвело до підвищеного впливу абіотичних факторів.

Біотичні фактори середовища (фактори живої природи) - це вплив, що надається на рослини іншими організмами. Кожна рослина існує не ізольовано, а у взаємодії з іншими рослинами, мікроорганізмами, грибами, тваринами. Відповідно, виділяють фітогенні, мікробіогенні, мікогенні та зоогенні біотичні екологічні фактори. Взаємовідносини між організмами різних видів, які співіснують на одній території, дуже різноманітні: вони можуть бути корисні всім організмам або тільки одному з них, бути шкідливими, тощо. Відмінність біотичних факторів від абіотичних полягає в тому, що їх вплив проявляється у вигляді взаємного впливу живих організмів різних видів один на одного. Класифікація біотичних факторів: топічні (залежно від зміни середовища), трофічні (по харчовим відносинам між організмами), форичні (згідно з можливостю транспортування одного організму іншим), фабричні (за місцем проживання, наприклад, паразита в організмі господаря). Вплив біотичних факторів навколишнього середовища проявляється у вигляді впливу різних живих організмів на рослини та всіх разом - на навколишній простір. Взаємодії між організмами можуть бути прямими та непрямими.

До комплексу біотичних факторів, що впливають на соснові насадження АПК можна віднести - розвиток кореневих гнилей, зокрема кореневої губки., опенька осіннього, сильним об"їданням хвої хвоєгризучими шкідниками: п"ядуном сосновим, совкою, сосновою,шовкопрядом сосновим, пильщиком звичайним, пильщиком рудим тощо.

Антропоге́нні фа́ктори середо́вища — фактори, зумовлені діяльністю людини.

Можуть бути прямими або непрямими. Прикладами прямого впливу людини на природу можуть служити зведення лісів на значних територіях, неконтрольований збір рослин, надмірне знищення промислових тварин, що призводить до різкого скорочення чисельності багатьох видів, а в ряді випадків до їх повного зникнення. Непрямий вплив антропогенних факторів здійснюється шляхом зміни ландшафтів, клімату, фізичного стану та хімічного складу атмосфери, гідросфери, ґрунтів та ін. Забруднення середовища промисловими і побутовими відходами викликає серйозні зрушення в екологічній рівновазі, призводить до деградації угруповань організмів — біоценозів, що складалися й еволюціонували тисячоліттями. Збільшуючи продуктивність земель, людина на місці натуральних природних комплексів створила для культурних рослин і домашніх тварин практично нове середовище, нові угруповання організмів — агробіоценози. Непомірні розорювання земель та випасання худоби, рубка водоохоронних лісів привели в ряді районів природні біоценози у важкий стан, посилили водну і вітрову ерозію грунтів і обміління річок. Нині на Землі важко знайти ділянки, так чи інакше не порушені діяльністю людини. Потужний за масштабами і можливими наслідками вплив людини на природу поставив людство перед необхідністю прийняття науково розроблених заходів щодо збереження і раціонального використання ресурсів біосфери.

Антропогенні перетворення ландшафтів досягло 80 - 85 % суші.  У результаті негативних змін урбосфери й техносфери  Україна недоотримує щороку  280 млн. т. кисню.

До основних антропогенних джерел забрудненя можна  віднести викиди в атмосферу та шкідливі стоки, а також радіаційне забруднення. S саме внаслыдок цього лісові екоситеми не встигають своєчасно до них пристосуватися.

 При аналізі кількості шкідливих викидів від стаціонарних та пересувних джерел, що приходяться на душу населення в Житомирській області, найбільше навантаження спостерігається в в Малинському районі - 72,29 кг/чол.

Не менш шкідливим є радіаційне забрудненя атмосфери в результаті аварії на ЧАЕС. Лісові АПК знаходяться 110 - 150 км від епіцентру аварії. І саме припинення господарської діяльності в зоні відчудження призвело до створення пожежо небезпечної ситуації та сприятливе середовище для розмноження ентомошкідників.

Отже розглянувши та про аналізувавши всі три групи факторів впливу. Ми можемо припустити слідуюче. Що причиною лісових насаджень ДП "Малинський лісгосп АПК" є прорахунки і і помилки у лісовідновленні допущені у минулому, зокрема не достатня увага питанням біології та екології лісу через масштабні обсяги лісокультурних робіт. На сьогодні лісівників не покоїть думка про санітарний стан лісів, створених якраз у роки, коли основна увага приділялася продуктивності майбутніх насаджень і механізації лісокультурних робіт, а не біологічній стійкості.