Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

«Операція тривала близько години», — ортопед-травматолог про першу заміну суглоба у Малинській лікарні

09.12.2012
С.Гуренко: «Музика і спорт переплелись у мені, але з дитинства я «підсів»… на гітару»

Його мама мала чудовий голос і, працюючи у сфері торгівлі, співала в народній зразковій капелі бандуристів «Зірниця», якою керував заслужений працівник культури І.С.Кривенчук. Жила сім′я Гуренків в самому центрі міста Малина, де з одного їхнього будинку був чудовий старовинний парк та міський стадіон, а зовсім поруч Будинок культури.

Таке середовище вже саме по собі визначало подальшу долю Сергія. Із старшим братом Анатолієм він бігав на стадіон, де той грав у місцевій футбольній команді, а з мамою ходив на репетиції і концерти капели. Тренери пророкували йому олімпійське майбутнє, бо параметричні і фізичні дані хлопця не викликали жодних сумніві в цьому. Музиканти бачили в ньому щонайменше хорошого співака, бо його дзвінкий дитячий голос чарував своєю чистотою і широтою діапазону.

Він постійно виступав на міських  і обласних змаганнях з легкої атлетики, демонструючи високі результати в спринті та стрибках у довжину. Разом з тим співав соло в шкільному хорі і вже в четвертому класі став переможцем лауреатом обласного конкурсу шкільної самодіяльності…

А потім він зустрів її… гітару. Це побачення було доленосним, бо любов виявилась взаємною. Це помітив і батько Сергія, який «по блату» придбав семиструнний інструмент у місцевій крамниці. Прийшовши зі школи, Сергій далеко закидав портфель, сідав в далекий куток і по «самоучителю» вчився грати, збиваючи пальці до крові…

Весняного пізнього теплого вечора під розкішною величезною  черемхою він давав свої «сольні концерти». Чистенький чарівний голос і мелодія переливу гітарних струн краяла душу і серце не лише сусідських дівчат і шкільних друзів, а змусили прислухатись Анатолія Дзицюка – чудового музика, якого колеги авторитетно називали «шефом».

Gurenko Далі був вокально-інструментальний ансамбль, яким керував «шеф» і перемога на обласному огляді самодіяльності. Тоді, як правило, колективи на такому типі змаганнях виконували безпрограшні «ідейні» твори про Леніна, партію, комсомол… Ведучий концерту оголосив, що на сцені Житомирського облдрамтеатру виступає ВІА «Гусарики» школи № 1 імені Героя Радянського Союзу Ніни Сосніної з міста Малина. Присутні і журі чекали чергового вокального твору про подвиг юної підпільниці, але яке було їх здивування, коли зазвучали перші акорди і в зал полинуло: «Там, где клен шумит над речной волной, говорили мы о любви с тобой…»  Після закінчення пісні в залі запанувала кількасекундна тиша, яка розірвалась бурхливими оплесками і оваціями. Зрештою, цей виступ і став першим публічним визнанням.

До лав Радянської армії Сергій Гуренко потрапив в якості одного з музикантів гарнізонного оркестру, але вже через два місяці після призову його перевели служити в спортивну роту. Молодий боєць шокував своє керівництво тим, що виграв змагання з військового багатоборства, показавши надзвичайно високий результат. Ось так і служив: тренування і змагання, репетиції і концерти. Став майстром спорту СРСР, а до «Піснярів» запрошував сам Володимир Мулявін…

Проте, як писав Великий Кобзар: «у кожного своя доля і свій шлях широкий». Далі було навчання на режисерському факультеті Київського інституту культури, робота директором міського парку і викладання музики в школі. «Парк, - зазначив Сергій Миколайович, - навчив мене відповідати перед людьми і за людей, а також заробляти гроші, бо ми ще за радянських часів були на повному госпрозрахунку. Школа і робота з дітьми дала мені арену для творчості. Так бувало за дев’ять уроків в день наспівувався, що… Але виручала спортивна витривалість і вміння сконцентруватись в потрібний момент».

Широке визнання до нього приходило поступово, у великих творчих шуканнях, у важкій праці помноженої на неабиякий природний талант, у емоційних падіннях та злетах. Сергій Гуренко не належить до числа «просунутих» артистів. Та хто його знає і чує, то розуміє, що Україна можливо втратила олімпійського чемпіона, але однозначно здобула прекрасного і самобутнього музиканта та співака.

 В.Студінський

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація