Говорила якось зі своєю бабулею... Вона в мене досить активну має життєву позицію, бігає над селом прапори міняє, то був помаранчевий, то з червоним серцем, а зараз вже чорт його знає. Дідуля виписує "Малинські новини", "Голос України", читає всі закони, у всьому обізнані пенсіонери. Газети за Ющенка то за Юльку розносили по селі, все  сварились зі старим комуністом за ті прапори над селом... вранці вісить помаранчевий, а ввечері вже червоний з серпом і молотом. Отака вона політика по-сільськи. От каже бабуля "Якби оті ноги прокляті не боліли, то б побігла на Майдан стояти з сотнею небесною".  Так коли тобі за 70, то вже якось не  до майданів.  Спочатку бабуля Ющенка називала своїм сином, потім Юльку дочкою, а тепер умопомраченіє Революцією гідності. Ще в бабулі є тєлік, не в одної мабуть в селі такого нема, та ще й "тарєлка"  всі канали доступні.

  Так до чого я веду... Я розумію ще коли ти молодий, гарячий, хочеться чогось нового, галасувать на тих площах, коли в тебе нема ще якогось свого бачення. коли ще ти недосвідченний студент, який тільки виліз з під маминої юбки.  Чого пенсіонерам не йметься?  Невже вперше їм бути обманутими, наче то й просять обманіть нас ще ... ще ... ще ...

Це вже як мода, вона змінюється... з часом так і ми , міняємо своїх "божків" , всі брехні які розповідає "зомбіящик" сприймають за чисту монету. Мабуть наші люди ніколи не навчаться думати, якось це для їх важко. Зручніше послухати гарненьку ведучу новин, пузатого псевдоексерда і потім видавати їх слова за свої думки, сидіти на лавці плювати насіння і говорити "розумні речі". Така реальність, але історія все розставить на свої місця, та ми не  творимо цю історію, нажаль ми навіть не її учасники, а безневольні овечки... які "хавают" все шо подають в новостях. Але чоловік каже шо смутні часи - то цікаві часи... Тільки жаль що нас прийшлось в ці часи жити...