Традиційні «Маклаївські читання» пройшли у Малинському лісоколеджі 30 травня — «Сучасні проблеми наукової та духовно-просвітницької діяльності М. М. Миклухо-Маклая».

На читання приїхали науковці та популяризатори науки й діяльності вченого М. М. Миклухо-Маклая і його родини.
У рамках програми заходу звучали доповіді студентів, викладачів лісоколеджу та науковців-гостей конференції.

Читання проходили динамічно, кожен виступаючий висвітлював обрану ним тему жвавим викладом цікавих фактів та знахідок про життя і діяльність славетного мандрівника та вченого, а також його близьких, вплив яких та участь у долі самого Миколи Миклухо-Маклая і долі його експедицій важко перебільшити.

Однією з найцікавіших, а подекуди і сенсаційною, була розповідь викладача Олександра Лося, який тривалий час займається пошуковою роботою і вже є знавцем теми, Миклухознавцем, якщо можна так висловитися. Тим паче він причетний до заснування музею Миклухо-Маклая в лісоколеджі, збирання експонатів його і проводить там цікаві екскурсії.

На читаннях Олександр Лось оголосив нові архівні знахідки, які красномовно свідчать про вплив побуту і виробництва родини Миклухо-Маклаїв на тогочасну економіку регіону.

Зміцнюючи свій матеріальний стан та розвиваючи маєтності, родина відомого вченого значною мірою фінансувала подорожі Миколи Миколайовича, допомагаючи реалізації проектів вченого, за що нащадки і світ також не може не дякувати тепер відомій сім’ї. Адже ця турбота про мандри Миклухо-Маклая, не принісши дивідендів самій родині, принесла дивіденди в інтелектуальну та економічну, наукову та культурну сфери, якщо оцінювати роль допомоги крізь надзвичайний вклад вченого в науку – а він без фінансування, і це очевидно, не зміг би здійснити подорожі, які здійснив.

Таким чином родину Миклухо-Маклаїв можна без сумнівів назвати меценатами. Як і родину сучасних Миклухо-Маклаїв, почесних гостей «Маклаївських читань». Їх участь у матеріальному відродженні пам’яті про Миклухо-Маклая на Малинщині — незаперечна і була високо оцінена офіційно. Директор коледжу Ігор Іванюк вручив почесним гостям медаль, засновану цим віднедавна вже вищим навчальним закладом.

Своїми знахідками та відкриттями поділився науковець Василь Тимошенко. Кандидат історичних наук і директор краєзнавчого музею (що у недалекому майбутті матиме по-сучасному обладнане приміщення для експозицій і власне — самі експозиції, матеріали для яких вже є в значній кількості) серед інших історичних тем часто звертається і до теми Миклухо-Маклая.

Василь Тимошенко має у доробку теж цікаві знахідки, пов’язані з вченим і його родиною. На читаннях він оголосив, що у альбомі малюнків про древній та старий Малин, що готується до випуску, будуть також і репродукції з двох малюнків вченого Миклухо-Маклая. Відомо, що свою діяльність, мандрівки і спостереження той супроводжував малюнками власного авторства і фотографіями.

Обдарування вченого-гуманіста, який мав на меті відкривати не лише території, а насамперед відкривати людину, проявлялися в багатьох галузях, малюванні зокрема. Існує чимало малюнків Миколи Миклухо-Маклая, проте вони належать іншим музеям та колекціям. До згаданого альбому потраплять лише зображення зовнішнього вигляду маєтку родини Миклухо-Маклаїв у Гамарні та план-схема його руки Миколи Миколайовича.

Щоб почути всі цікавинки, що звучали на «Маклаївських читаннях», і побачити багатьох цікавих людей, які переймаються вивченням наукової спадщини людини-легенди, архівів, що ілюструють ще мало відомі нам сторінки життя його та його рідних і оточення, треба брати участь у подібних заходах хоча б у якості слухача-глядача.

Або для початку зануритися у тему завдяки музеєві, який 2 роки тому відкрився на базі нашого лісоколеджу і за цей час збагатився сотнями цікавих і навіть цінних експонатів, набувши вигляду солідного об’єкту туристичного інтересу. Віднедавна музей став пунктом туристичних маршрутів Житомирщиною та Ураїною.

«Маклаївські читання» цього річ були організовані якісно і в пізнавальному сенсі і в сенсі накопичення нових яскравих вражень. Проходитимуть вони і в наступні роки. Гамарня та лісоколедж цілком можуть стати базовою територією для їх проведення — і як заклад науки й освіти, і як родинний маєток Маклаїв.

Періодичність проведення читань наразі з’ясовується. І в небайдужих нащадків Миклухо-Маклая є можливість підготуватися до участі в них, відкривши, можливо, ті сторінки життя вченого, які ще чекають на таке відкриття, як колись далекі землі, названі його іменем.

Ірина Кримська

* * * 

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook