«Соборна площа»: Із сесійної зали. Позачергова сесія міської ради сперечалася про руїни

Сесія міської ради, 67-а позачергова, тривала стільки ж, скільки очікували їх початку. Міський голова запізнився на 40 хвилин через перебування на дамбі, де було виявлено пакет.

Про пакет з невідомим вмістом повідомили як про потенційно небезпечний. Тому на найголовніший для нас водний об’єкт прибули всі задіяні у разі загрози теракту служби. Потенційно вибухонебезпечний предмет було «знешкоджено».

Про це й про те «хто, як і навіщо?» ширилось чутками в другій половині дня 29 липня.

Однак депутати обговорювали не факт перебування голови на водному об’єкті і «знешкодженні» загрози йому, а ряд питань, досліджених комісіями і винесених на сесію. Ось тут інший водний об’єкт викликав дискусію, бо на думку декого з присутніх він перебуває під загрозою чергового «дерибану».

 Про що ж йдеться? Мова про об’єкт незавершеного будівництва, який знаходиться між мікрорайонами БАМу й «Прожектора», заростаючи травою, руйнуючись і грабуючись ким прийдеться. У проекті рішення названо «що підлягає приватизації в 2015році» два об’єкта – обидва у складі незавершеного будівництва водомірного вузла по вулиці Машинобудівників, а точніше розвалля у кущах та бур’янах.

Тим не менше це розвалля, захвилювалися невтаємничені депутати, когось уже цікавить з мотивів власної вигоди. І найбільше підозр та невдоволення прозвучало від депутата Миколи Гордієнка. У свій час він працював у міській раді, в комунальній сфері і має свою думку з приводу.

Хоча міський голова наполягав на позитивному вирішенні питання з метою поставити на службу міській казні всі подібні незадіяні недобудови і руїни – адже це податок на нерухомість, земельний податок і т.п., депутат наполягав на тому, щоб решта присутніх відкрили очі і подивилися під іншим кутом.

Цитата: «Цей об’єкт не можна дробити на окремі. Він був свого часу призначений для забезпечення сталого тиску в мережі – аби вода доходила до горішніх поверхів багатоквартирних будинків. Продавати його не можна, адже це державне майно цільового призначення. У мене є сумніви щодо існування актів передачі і прийомки будівлі у комунальну власність. Покажіть їх! І по якій залишковій вартості ви приймали об’єкт?».

Актів дійсно немає. Але, як наполягав далі Олексій Шостак, 27 листопада 2012 року було рішення сесії про згоду передати недобудову в комунальну власність. «І якщо питання лише в цьому, - стояв на своєму голова, - то акти будуть, і дане питання ще раз прозвучить на сесії». Адже, на його думку, все, що занедбане, має приносити користь або бути продане.

У діалог вступив Микола Поліновський, бо від об’єкта прокладені труби, котрі так само руйнуються і системно продовжують викрадатися. Тому по трубах варто також приймати рішення.

Головуючий наводив аргументи далі:

«Ми по суті продаємо об’єкт, який нам подарувала держава, але з якого нам зараз немає ніякої технічної користі. Адже немає і ресурсу для його відновлення…»

Гордієнко парирував, що не бачить перспективи й користі лише той, хто не хоче бачити, і взагалі – треба думати про громаду, яку слід забезпечувати водою.

Хоча, з’ясувалося в ході дискусії, проблеми з подачею води на 9-й поверх давно не існує.

Коли ж перейшли до голосування, потрібної кількості голосів проект рішення не набрав, а свою пропозицію й обурення депутат Гордієнко не захотів формулювати у вигляді альтернативного проекту рішення. Отож недобудована і незадіяна в інфраструктурі споруда повисла у повітрі.

Залишається чекати до наступної сесії і до виготовлення актів прийомки-передачі?

Ряд інших термінових питань депутати проголосували без суперечок – їх прийняття носило формально-процедурний характер. Хоча й це дискусійне питання могло б бути таким же, якби ті формальності й процедури всіма і вчасно дотримувалися. Чи таки правий депутат, який натякає, що руїни вже когось зацікавили й тому конкретно під когось на сесії і розглядалися?