Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Відкрили реєстр декларацій: мер Малина ще не звітував

7.07.2016
Малин

Ситуація «Рідну школу закрити не дамо!»


Один із таких плакатів можна було прочитати на акції протесту, участь у якій напркиінці червня брали вчителі, учні, батьки учнів Пристанційної ЗОШ І-ІІ ступенів, а також журналісти телепередачі «Дістало», котрі приїхали під стіни Малинської райдержадміністрації, щоб висловити протест проти закриття цього навчального закладу.

Учасники мітингу виголошували: «Не дамо закрити школу!». В руках тримали плакати з написами: «Влада має працювати для людей, а не проти них!», «Закрита школа – смерть села!» та іншими.

Голови Малинської райдержадміністрації Ю.М.Рудченка на той час на місці не було. Як поінформували у райдержадміністрації, Юрій Миколайович чекав на мітингуючих із 12-ої до 15-ої години, а потім поїхав на сесії сільських рад у Йосипівку та Шевченкове, ці поїздки були заплановані раніше.

Інших представників районних органів влади люди чомусь слухати не хотіли. Намагання налагодити діалог перетворювалося на «гарячу» словесну перепалку.

До мітингувальників вийшов начальник відділу освіти райдержадміністрації В.В.Коробейник, котрий окреслив загальну ситуацію стосовно процесу оптимізації навчальних закладів у районі. Сьогодні галузь має дефіцит коштів, наприклад, на виплату заробітної плати педагогам бракує 2 мільйони 679 тисяч гривень. А утримання Пристанційної школи у рік районному бюджету обходиться 860 тис. грн. Віталій Володимирович наводив позитивні приклади закриття в минулі роки ряду сільських навчальних закладів із переведенням учнів до краще забезпечених шкіл. На думку посадовця, час і досвід таких дій свідчать про те, що це виправданий крок за нинішньої економічної скрути.

Свою позицію з цього питання Ю.М.Рудченко висловив так:

- Безпосередньо й одноосібно голова райдержадміністрації не вирішує питання відкриття чи закриття шкіл. Прикро констатувати те, що сьогодні такі замовні й проплачені акції лише «накручують» людей, і це у той час, коли в нашій державі -- непроста ситуація: економічна криза, війна на Сході.

Про те, що школа в Пристанційному може й не відкрити дверей для своїх учнів у вересні нинішнього року, рішення прийняли депутати Чоповицької селищної ради на сесії, яка відбулася 18 травня. У рішенні сесії, зокрема, йдеться: «Закрити Пристанційну ЗОШ І-ІІ ступенів за умови якісного підвезення дітей до Чоповицького ЗНВК «Гімназія ЗПЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ», а також забезпечення робочими місцями педагогічного колективу та належної охорони приміщень цього навчального закладу».

З цього приводу батьки й педагоги до селищної ради офіційно не звертались, хоча це питання було «на слуху».

- У 22–х загальноосвітніх навчальних закладах району нині навчаються 1820 учнів, -- прокоментував ситуацію заступник начальника відділу освіти Малинської райдержадміністрації Ігор Марек. – З початку процесу оптимізації навчальних закладів району вже закрито шість малокомплектних шкіл -- у Вишеві, Устинівці, Лумлі, Будо-Вороб'ях, Любовичах та Шевченковому.

До вересня у планах відділу освіти -- реорганізувати ще й Горинську ЗОШ І-ІІ ступенів на початкову школу. Тут нині навчаються більше 20 дітей, яких підвозитимуть, напевно, до Малинівки. Про ймовірне закриття школи у Пристанційному відділ освіти попереджав завчасно. Але ж остаточну крапку в цьому питанні мають поставити депутати на сесії районної ради, яка запланована на 22 липня. Як вирішать депутати – так і буде. Моя позиція -- наступна: сьогодні у школі навчаються 36 дітей, 25 з них – учні початкових класів. Наповнюваність у класах -- низька. Про яку якість освіти може йти мова, коли в класі -- по декілька учнів? У школі працюють 13 вчителів.

Чи є сенс для такої кількості дітей утримувати велике приміщення? Тим більше, що за п’ять кілометрів знаходиться один із кращих навчальних закладів району -- Чоповицький ЗНВК «Гімназія ЗПЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ», де діти матимуть можливість отримувати значно кращі знання, гаряче харчування. Їх безкоштовно возитимуть вранці й після уроків шкільним або приватним автобусом. Про це вже домовились. Нині у Чоповичах -- 283 учні, а розрахована гімназія на 850.

Поділяє думку депутатів Чоповицької селищної ради й депутат Малинської районної ради Микола Мойсієнко.

- Сьогодні ця школа дійсно не є перспективною, -- сказав Микола Миколайович. – Та й демографічна ситуація в селі, яку вивчали на декілька років наперед, про це свідчить. Окрім того, дошкільнят звідти возять у садочок у Чоповичі. А ще – в школі поламався котел, на ремонт якого потрібно 100 тисяч гривень, суттєвих капіталовкладень потребує й теплотраса…

Свою позицію з цього приводу висловила директор Пристанційної ЗОШ І-ІІ ступенів Т.С.Семененко. Тетяна Станіславівна, зокрема, зауважила, що їхній навчальний заклад функціонував нормально. Заснована школа 1913 року, має свої традиції. Минулого року в рейтингу ЗОШ району зайняла сьоме місце, що свідчить про належний рівень викладання й виховання.

Голова батьківського комітету школи Наталія Федорчук -- категорично проти закриття школи у їхньому селі.

- Школа – це єдиний «ліхтарик» у нашому селі, на світло якого йдуть і старий, і малий, -- сказала Наталія Віталіївна. – Її випускником є мій старший син, котрий, закінчивши морське училище, вже влаштувався на роботу, а менший – ще навчається. Приміщення -- тепле, вчителі – професійні. Чому ми маємо переживати за своїх дітей, котрих о сьомій годині ранку мають забирати на навчання у Чоповичі?

Та й яка доцільність перевозити їх автобусом приватного перевізника, коли гімназія має власний? Діти після занять прийшли додому, поїли і – біля нас, а тоді як буде? Минулого року приміщення відремонтували, замінили вхідні двері. До речі, крейду та фарби батьки купували за власні кошти… За збереження школи у Пристанційному ми «воюємо» вже 12 років. Їздили навіть на прийом до Володимира Литвина, коли він був Головою Верховної Ради України. Як змінюється влада, так і починаються «реформи». У нас у селі вже нічого не залишилося, роботи немає. Ще й школу закриють -- і все. Подейкують, що це добротне приміщення планують продати, щоб перепрофілювати під… пилораму. А їх у селі і так більше п’яти…

Вже й лісу немає навколо. Чому не подумають владні мужі про відкриття у селі перукарні, швейного ательє, майстерні з ремонту взуття тощо? Як це роблять, наприклад, у сусідній Білорусії. Хіба це справжня турбота про людей? Ми налаштовані рішуче. Якщо нас не почують, будемо змушені йти на радикальні методи…

У розпорядженні журналіста «Житомирщини» є й лист-звернення, який підписали 119 жителів Пристанційного, а також голова громадської організації «Дістало», доктор юридичних наук, професор Віталій Журавський. Адресованого його голові Малинської районної ради Михайлу Левковцю. У ньому, зокрема, йдеться про те, що існування школи є дуже важливим для громади, адже збереження шкіл, навіть малокомплектних, – це важлива умова подальшого розвитку села. Сільська громада власними силами намагається підтримувати школу. Батьки й усі жителі села категорично виступають проти закриття рідної школи та прагнуть її зберегти.

Питання реформування освітньої галузі справді – непросте, потребує виваженості у прийнятті рішень. З одного боку, можна зрозуміти відділ освіти, адже бюджетних коштів гостро бракує і якість навчання, чесно кажучи, в таких малокомплектних школах шкутильгає. А з іншого, – цілком мають рацію батьки. До речі, якою насправді буде ефективність навчання дітей, котрі проживають на радіаційно забрудненій території, коли вони п’ять днів на тиждень прокидатимуться о шостій годині ранку й приїздитимуть з уроків додому після 16-ої?

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.
 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2016.07.08 09:13 -
Ольга Єсипчук (2)
1 0
хоч по пару рублів діти та батьки заробили. А так, потрібно школи закривать, не лише з міркувать економії коштів, а тому, що такі школи дійсно дають нульові знання, якщо батьки б дійсно переймались майбутнім дітей, то керувались би в першу чергу цим фактом.
Відповісти
2016.07.09 09:12 -
Олександр Скальницький (3)
0 0
"Якби батьки переймались майбутнім дітей", то не продавали свої голоси на виборах та участь у проплачених мітингах.
Відповісти
2016.07.09 10:44 -
Ольга Єсипчук (4)
0 0
продавали? А за шо дітей до школи збирать? В селі багато заробить можна?
Відповісти
2016.07.10 17:33 -
Олександр Скальницький (12)
1 0
"Здаюсь... Можете мене називати совком, можете вважати, що в мене занадто консервативні погляди, але я цього ніколи не сприйму:
- В Карпатах вирубають ліс, бо то є єдиний вид заробітку
- На Поліссі знищують землі і ліси копаючи бурштин, бо то є єдиний вид заробітку;
- На Львівщині і Закарпатті більша частина населення в контрабанді, бо то є єдиний вид заробітку;
- На Донбасі народ пішов в "ополчення", бо то є єдиний вид заробітку;
- У великих містах студенти і пенсіонери ходять по проплачених мітингах, бо то є єдиний вид заробітку;
Цікаво, а наскільки цієї країни ще вистачить?"
https://www.facebook.com/profile.php?id=100005789734376&fref=nf
Відповісти
2016.07.09 13:47 -
Ольга Гура (5)
0 0
Позавчора спілкувалася з однією з жінок із села, розповідала, що лікувала чоловіка, витратила 50 тис. грн., при чому більша частина суми пішла не на саме лікування, а в кишені лікарям. Якщо у людей в селі є такі гроші, щоб витрачати на хабарі лікарям, може ці гроші варто було б витратити якраз на своїх дітей ?
Чому в селі нема роботи? А хто її повинен дати? Приходить у село підприємець, який може створити робочі місця, - поганий, приходить фермер - поганий, були державні колгоспи - були погані. Тримати корову - невигідно. Збирати гриби-ягоди небезпечно, бо радіація. Добре тільки пити і гуляти, але на це теж треба гроші.
Добрим виходить тільки "Дістало" , який може дати 100-200 грн., за які не треба працювати, але він піде у владу, а селяни продовжуватимуть вимирати у своїх селах без роботи, грошей, шкіл, будинків культури, фапів.
Відповісти
2016.07.09 14:24 -
Кіт Мармиза (7)
0 0
Є така пісня, хоч і не знаю про шо, але заголовок гарний - "Оторваться от землі"... ситий голодному не товариш
Це виходить як на руках виявилося 50 штук , то розкажемо шо з жиру бісяться. Та в любої пенсіонерки самотньої 5-10 в панчосі буде, бо так звикли - не тратить. Купили хлібину на чотири дні, а там диви і неділю прожили
і такі да, багато людей рачки стоять, от їх і не бачать
Відповісти
2016.07.09 22:19 -
Ольга Гура (9)
0 0
Вибачте, але у мене нема грошей на хабарі, тому нікому не даю. Я вже на цю тему колись писала.
Шаную людей праці і порядних, тих, що заробляють собі на життя чесною парцею. Нічого не маю проти панчох із заначками, маю проти лише свідомого чи несвідомого хабарництва, яке роз"їдає країну зсередини.
Відповісти
2016.07.09 22:39 -
Кіт Мармиза (10)
0 0
Значить ще добре не подпирало. А Бороться з хабарництвом розкош не всім по карману
Відповісти
2016.07.09 22:54 -
Ольга Гура (11)
0 0
Дякую мамі, що привчила до здорового способу життя, дякую Богові, що береже, але й сама стараюся берегти здоров"я, щоб не підпирало.
Я не борюся з хабарництвом, я його просто не підтримую, а для цього нічого не треба робити - ні брати хабарів, ні давати.
Відповісти
2016.07.09 14:14 -
Ольга Єсипчук (6)
0 0
коли хворіє рідня то знаходяться гроші там де не було, бо збирають всі хто скільки може, а від подачі хабарів нішо Вас не спасе. Бо підходить медсестра і каже - "Ви ж не забудьте "подякувати" мені стільки рублів , а лікарю стільки" - відвертитесь? Коли вибираєте між життям і грошима, то вибір очевидний, А з приводу життя в селі, то спробуйте взяти пару га та виростить картоплі, чи жита, порачкувати на полі, а потім за копійки в Вам купить держава вирощене. Здебільшого по селам в нас є пилорами на яких вкалують так само за копійки, тоді коли підприємець їздить на лексусі. Тому люди згодні на 100 рублів за мітинг бігти. Село спасе тільки продаж землі, коли буде знятий мораторій і на ринок зайдуть іноземні інвестори і наших аграрних монополістів подвинуть трохи. Чому раніш село жило краще? Бо була робота і було майбутнє. А зараз всі хто молоді залишись, того жінка вигнала в АТО на контракт і в цьому винна держава, бо альтернативи нема.
Відповісти
2016.07.09 22:14 -
Ольга Гура (8)
0 0
Олю, навіщо ж ми боремося з хабарниками у владі, а на хабарників у медицині закриваємо очі? Це у нас якась окрема каста? Від хабарів може врятувати страхова медицина, яка діє в усіх розвинених країнах, і ми рано чи пізно до того все одно прийдемо.
Щодо праці у селі, ніколи не сумнівалася, що вона тяжка, і дуже співчуваю селянам. Вона у нас традиційно тяжка, бо малородючі землі і ручна праця. Селу так само потрібні гроші і сучасні технології обробки землі. Щодо підприємців і найманих за копійки працівників - зараз же нема панщини, підприємець явно порушує закони, чому ж селяни мовчать? Вони думають, що прийде якийсь казковий Робін Гуд, відбере у багатих і роздасть бідним? Цього точно не буде.
Чому село жило краще, то у які часи? У радянські чи при царю Миколі? А може за часів панщини? Усе радянське зараз критикується і перейменовується, а селянам, виявляється, було таки добре? При Лукашенку у Білорусі селянам і зараз добре, і продавати землі іноземцям не треба, коли в країні може й не дуже демократичний президент, але дуже непоганий господарник.
Відповісти
2016.07.08 07:44 -
Олександр Скальницький (1)
0 0
"Дістало",бо у Верховну Раду не проліз доктор юридичних наук? Тепер йдуть пошуки електорату.
Відповісти