Лагнюк? Або Гіменопластика по-малинськи

 Існує два види гіменопластики: короткочасна та довготривала

«Політика — брудна справа». Цей вислів чули всі. Хтось погоджується з таким твердженням, хтось не погоджується.

З одного боку без політики не можна, бо саме політика є основою держави й суспільства. Саме політики за нашої підтримки й згоди ведуть нас.

З іншого боку, реалії української політики більш схожі на «брудну справу», бо здебільшого бачимо її негативне забарвлення.

Хтось професійно лукавий — бреше як сивий мерин із щирою посмішкою.

Хтось метається від берега до берега в пошуках правди, але при всіх чеснотах, виглядає це не краще аніж у лукавих.

Хтось і чесний, але він не може бути незаплямованим барахтанням лукавих чи дезорієнтованих колег.

Тож, ми звикаємо, що в норми політичного життя України ці політики привнесли мораль, що слово нічого не варте, пообіцяти — не зробити, зрада не зрада, а тонке політичне чуття.

Є як є. Це норма. Ненормальна нормальність. Й очевидно, що про честь говорити не доводиться. Принаймні, випирати її на показ — лукаво.

Але ж ні — буває пнуться довести свої чесноти. І тут в голові запитання — для чого? Для чого це людям, які мають брудний політичний шлейф? Будьте «зрозумілими» українськими політиками, але для чого вам статус «почесних»?

До чого веду.

Нещодавно мерія оголосила громадське обговорення щодо присвоєння звання Почесного громадянина Малинщини Олегу Лагнюку. З поданням звернулися місцеві організації ПП «Народний Рух України». Представили як «члена НРУ, активного борця за незалежність України, громадського діяча та волонтера»…

Ну штож… А як же «непочесний» бекграунд?

Ексрегіонал, ексвітренківець очистився в горнилах років і став святим?

Інтернет тоді був такий собі, але згадки залишилися. 

Газета «День», 10 грудня 2004 року.

«… Сторонники Виктора Януковича также готовятся к решающим баталиям — в субботу на Соборной площади города пройдет митинг в его поддержку. В области, сообщил «Дню» заместитель руководителя избирательного штаба «бело-голубых» Олег Лагнюк, возобновили работу все городские и районные штабы. Выставляются пикеты для раздачи агитационных материалов. Вся работа отныне проводится на базе областных и местных структур Партии регионов…»

Газета «День», 28 грудня 2004 року.

«… в понеділок заступник керівника обласного виборчого штабу В. Януковича Олег Лагнюк у розмові з «Днем» ремствував, що все ж значний контингент людей, на голоси яких вони розраховували, не дістався дільниць…»

«… заявив «Дню» згаданий О. Лагнюк — до 1 квітня обласна організація Партії регіонів має розгорнути в райцентрах офіси, обладнані сучасною оргтехнікою. Приціл зрозумілий — парламентські вибори 2006 року. Місцевим парткерівникам обіцяно лише тиждень відпустки…»

Зафіксовано на політхабі ЧЕСНО.

Коротка характеристика «Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» у вікіпедії.

Ідеологія: євроскептицизм, українофобство, русофільство.

Союзники та блоки: Партія регіонів, Комуністична партія України.

Зафіксовано на Посіпаки.інфо.

Хто такий Олександр Римарук?

З квітня 2002 по березень 2005 — народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками виборчого блоку Ющенка «Наша Україна». З 10 грудня 2002 року — в «Партії Регіонів України». З травня 2006 по листопад 2007 року — народний депутат України 5-го скликання, обраний за списками Партії регіонів.

До 2014 року Олег Лагнюк зникає з публічного простору.

У житомирському Правому секторі з’явився «лідер-самозванець», який у 2004 році працював у штабі Партії регіонів.

«Я Лагнюка знаю вже років 20. Це людина провокаторського налаштування. Він брав участь у руйнації Народного руху, УРП, і верх ганебності – це був 2004 рік під час президентських виборів він перейшов з Народного руху до Партії регіонів, де отримав посаду заступника голови обласного штабу ПР з питань пропаганди та ідеології», – розповів керівник житомирської «Просвіти» Святослав Васильчук.

Вже на осінь, Олег Лагнюк, немов моральний авторитет, критикує житомирських рухівців й того ж Святослава Васильчука.

«Насправді НРУ у вересні нинішнього року замість достойного вшанування, у черговий раз принизили. Це, до речі, не моя особиста думка. У цьому переконані сотні ветеранів НРУ, які горді тим, що плідно, тяжко, а іноді й звитяжно працювали для утвердження та зміцнення Української держави», — заявляє Лагнюк.

Через деякий час вже сам керує обласною організацією Народного руху, хоч «переконані сотні ветеранів НРУ», що це стратегія повернення колишніх регіоналів у владу.

Такий (не)почесний шлейф має політик Олег Лагнюк.

Чи не достатньо, щоб почесні засідателі депутатської комісії навіть не виносили питання про присвоєння почесного на громадське обговорення?

Чи не достатньо, щоб місцеві партійці «Руху» не робили таких подань на почесність?

Всі ми не без гріха, але ж мають бути червоні лінії… Це вже і не про політику, і не про честь — це гіменопластика по-малинськи.

Читайте також — У Малині діти стали заручниками (не)патріотичних розбірок: влада мовчить.

ДЖЕРЕЛО: MALYN.MEDIA