Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Сергій ДИНЯК: «Нам судилося стати учасниками творення української держави, а це — велика честь і велика відповідальність...»

27.11.2014
Малин

ОЛЕГ ЛАГНЮК: "Чудову нагоду для єднання українських патріотів ми ще раз втратили"


(післямова до вересневого ювілею створення Народного Руху за перебудову)

Не так давно, якраз у розпал виборів до Верховної Ради України, у Житомирі сталася знакова подія - у залі обласного телецентру відзначали 25-річчя з часу заснування Народного Руху України.

Аби зрозуміти масштабність заходу, варто зауважити і підкреслити, що саме Народний Рух, як політична партія, яка має незаперечні заслуги перед нинішньою Українською державою, розпочав своє сходження на олімп української політики з потужного об'єднання громадян, яке тоді, у вересні 1989 року, мало трохи іншу назву-Народний Рух України за перебудову.

Сам захід, який проходив за підтримки нинішньої влади, був підготовлений організаційним комітетом, який створили у Житомирі ще наприкінці серпня 2014 року. Однак, чи то вибори завадили, чи військові проблеми на сході України вплинули на організаційні приготування, належного вшанування Народний Рух під час урочистостей у Житомирі так і не отримав.

У залі, який вміщує майже півтисячі осіб, було щонайбільше 70-80 рухівців, які відгукнулися на заклики організаторів заходу. Цікаво, що задля телекартинки і, напевно, для того, щоб створити картинку масовості рухівського свята, до залу телецентру привели старшокласників житомирських шкіл та гімназій. Хтозна, чи зрозуміли школярі суть і глибинний зміст влаштованого рухівськими ветеранами ювілею, однак після його завершення залишилося більше запитань, які варто було б адресувати організаторам дійства.

- Гірко і важко стверджувати, що ювілей поважної, колись авторитетної і доленосної для України громадської організації, а згодом партії, у Житомирі було перетворено у малопомітний і примітивний за змістом захід, - каже один із ветеранів Народного Руху України Олег Лагнюк.

- Адже рухівців на Житомирщині дуже багато, а людей, причетних до боротьби за розбудову новітньої української державності, ще більше, - продовжує О.М.Лагнюк.

- Більшість патріотів, які мали повне право бути на урочистостях у приміщенні телецентру 5 вересня 2014 року, не були запрошені і не знали зовсім про чвертьстолітній ювілей НРУ. Сам захід, який мав стати інструментом пропаганди і символом ствердження демократичної України, не виконав покладених на нього сподівань.

- Пане Олеже, чому так сталося, що ні громадськість, ні самі ветерани НРУ про те, що відбувається у Житомирському телецентрі, так і не дізнались?

- Важко однозначно і конкретно відповісти. По-перше, винуваті чиновники та організатори свята. Чиновники з ОДА та житомирської мерії, які були присутні на урочистостях у телецентрі, очевидно погано знають зовсім недавню історію. Те, що вона їм байдужа, те, що вони не розуміють значимості подій всього-на-всього двадцятип'ятирічної давності, не робить їм честі і засвідчує, що до влади й надалі потрапляють чисто випадкові люди, які далекі від розуміння усіх складнощів боротьби за незалежність та розбудови нашої держави.

Адже той таки організаційний комітет, який було створено згідно з розпорядженням голови обласної адміністрації, працював украй мляво, або, якщо правильніше - зовсім не працював. Інакше у залі телецентру ми побачили б сотні тих людей, хто у 1989-му не побоялися стати під знамена Руху. Адже вони й досі живі і добре пам'ятають ті славні та буремні події. Чому у залі, де вшановувався рухівський ювілей, не було, наприклад Василя Овсієнка? Чому серед запрошених не виявилося ні Леоніда Гавіцького, ні Анатолія Шевчука, ні В.Колосівського чи А.Тимошенка?

Чому до зали телецентру не запросили ветеранів малинського НРУ, який уже на межі 80-х та 90-х років минулого століття став важливим осередком боротьби за відродження української державності. Я, користуючись нагодою, нагадаю їх прізвища: Іван Стрільчук, Петро Бех, Дмитро Яковлєв, Іван Артемчук.

У Малині й досі пам'ятають осінь 1989-го, коли до міста приїздили організатори НРУ Лариса Скорик та Микола Поровський.

Малин, до речі, жваво відгукнувся на появу Народного Руху за перебудову, і у новоствореної організації з'явилося багато прихильників. Перше хрещення рухівці Малинщини пройшли вже незабаром, у подіях навколо полеглих героїв Базару.

Саме тоді, на мою думку, і сталося єднання рухівців Житомирщини у єдину крайову організацію. Але чому про тих, хто був першим у рядах НРУ, на недавніх вересневих урочистостях у житомирському телецентрі ніхто навіть і не згадав. Бо ж як обминути імена Володимира Ященка з Коростеня, Василя Ярмолюка з Радомишля, Георгія Погорєлова з Брусилова чи Василя Кравчука з Коростишева?

А де були рухівці з Бердичева, Баранівки, Чуднова, Ємільчино? Чому грамоти та відзнаки, якими нинішня влада вирішила відзначити рухівських ветеранів, отримував у такому собі гуртовому режимі лише один ветеран НРУ - Святослав Васильчук?

Не зазіхаючи на його авторитет і ту роль, яку він виконав у 90-х роках в організації Руху на Житомирщині, можу однозначно сказати - у тому, що недавній ювілей було відверто провалено, найбільша провина саме С.В.Васильчука. Він входив і до оргкомітету, він мав можливість, як голова обласної організації товариства "Просвіта", запросити до зали житомирського телецентру усіх тих, хто цього заслуговував.

Насправді НРУ у вересні нинішнього року замість достойного вшанування, у черговий раз принизили. Це, до речі, не моя особиста думка. У цьому переконані сотні ветеранів НРУ, які горді тим, що плідно, тяжко, а іноді й звитяжно працювали для утвердження та зміцнення Української держави. Зрештою, вересневий ювілей варто було використати ще й для консолідації рухівського середовища, яке неодноразово зазнавало всіляких розколів, куди вносилися розбрат та ворожнеча.

То хіба й сьогодні, за найскладніших умов вторгнення російського агресора на українську територію, нам і далі продовжувати ворогувати? Ні, ми повинні єднатися і демонструвати здатність до єдності молодому поколінню українських патріотів, тим, хто, можливо, й забув про славну рухівську спадщину. Ось головний лейтмотив свята, яке, на жаль, не вдалося.

- Так, ми дякуємо за висловлену вами думку і щиро бажаємо вам і вашим рухівським побратимам порозумітися і згуртуватися навколо тих завдань, які постали перед нашою державою у нинішніх умовах.

Джерело:zhitomir-online.com

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація