«Не потрібно лякати людей катаклізмами під час опалювального сезону», – Володимир Литвин

 Які шанси пережити опалювальний сезон без форс-мажорів

Традиційно опалювальний сезон в Україні розпочинається із середини жовтня. Проте, за новими правилами, якщо середньодобова температура протягом трьох діб у регіоні не підіймається вище восьми градусів, рішення про запуск тепла ухвалює місцева влада.

Чи готова держава забезпечити населення доступним газом та електроенергією і чи будуть українці спроможні оплатити рахунки за комунальні послуги – запитали у Володимира Литвина, академіка НАН України та лідера “Народної партії”.

– Володимире Михайловичу, Україна зараз перебуває “на порозі” опалювального сезону. Нас вже попереджають, що через енергетичну кризу в Європі він буде складним. Які шанси пройти цей опалювальний сезон без зривів та форс-мажорів?

– Все залежатиме від того, як буде розуміти цю проблему і наскільки відповідально поставиться до неї влада у Києві та на місцях. Якщо через нинішнє нехлюйство високопосадовців буде проблема з газом, то для  людей з сільської місцевості потрібно завезти хоча б вугілля чи допомогти дровами.

 Потрібно, щоб влада, починаючи із ОТГ, з кожною людиною говорила, і розуміла, що треба зробити, щоб допомогти їй “вижити”. Бо ж частина людей вимушено вимикає газ, бувши неспроможною сплатити рахунки, і сидить в холоднечі. По всій країні потрібно негайно зробити ревізію, щоб зрозуміти, які в нас є ресурси і резерви. І сказати людям: ми вас забезпечимо твердим паливом, бо розуміємо, що ви не в змозі сплачувати за цей газ.

 З містами ситуація інша. Зрозуміло, що у багатоповерховий будинок дрова не завезеш. Тут треба зробити так, щоб вони були забезпечені газом. Необхідно розумно працювати, а не вигукувати гасла. Я впевнений, це якраз той момент, коли влада зобов’язана продемонструвати розуміння і бачення людських проблем, щоб народ відчув врешті-решт, що їх чують та для них працюють.

– Ми пам’ятаємо, що на початку цього року Україну сколихнула хвиля так званих “тарифних протестів” – коли намагалися різко підняти ціну на комунальні послуги. На Вашу думку, чого чекати у цьому опалювальному сезоні?

– Річ у тім, що в Україні собівартість кубометру газу власного видобутку – одна гривня. Про це заявили офіційні представники “Нафтогазу”. А нам зараз обіцяють втримати ціну на рівні близько восьми гривень. Треба дати людям пояснення: чому   вартість газу для споживача у вісім разів дорожча. Це перший момент.

Другий – підписали меморандум. Меморандум – це не закон, а просто понятійне спільне рішення для того, щоб демонструвати, що, начебто, дбають про людей.  Напустили туману. І все. Гадають, що свою місію виконали. А якою буде відповідальність, якщо цей меморандум не буде виконаний? Жодної!

І третій аспект – де держава візьме кошти і чи реально вона передасть їх, скажімо, у Житомирську, Новоград-Волинську чи Малинську міську раду на те, щоб компенсувати різницю в тарифах? Кошти потрібні немаленькі. Припускаю, що вони зроблять такий крок – припинять виплачувати субсидії. А до кінця року потрібно виплатити щонайменше 12 млрд тим сім’ям, які не можуть сплатити комунальні послуги навіть в тих обсягах, які є сьогодні. Не кажучи вже про ті ціни, які будуть надалі.

Є ще одна проблема: ціна на газ для виробництва різко зросте – вже зараз до 40 грн за кубометр. Приклад – виробництво мінеральних добрив. 70% їхньої вартості – це вартість газу. Знову ж таки ціна блакитного палива прив’язується до ціни на нафту і відповідно на нафтопродукти – тож і на ринок пального чекає суттєве здорожчання. Випікання хліба – теж газ. Виробництво цукру – газ. Як компенсувати ці втрати, які зазнає наше населення, при тому, що мінімальну заробітну платню у 2022 році мають намір підняти всього на 200 грн, а пенсії – взагалі на мізер.

Очевидно, що потрібно дивитися на цю проблему і діяти в цілісності. А не сказати людям: ви сьогодні будете платити те, що ви платили раніше і все буде добре. А коли вони прийдуть до крамниці і побачать цінники? Коли говоримо про проблему тарифів, то повинно бути розуміння, що це не зачіпає якусь одну тему. Це загалом зачіпає наше життя, бо людина сьогодні прив’язана до енергоносіїв.

– Ще одна гостра проблема. З 1-го жовтня знизили ціну на електроенергію для населення на 17% – 1,44 грн за кВт/год. У Світовому банку заявляють, що таке рішення може поставити під загрозу фінансове оздоровлення сектора і рекомендують поступово підвищувати тарифи. На Вашу думку, як довго втримається така ціна?

– Я не хочу навіювати похмурі перспективи, але ми прекрасно розуміємо, що Україна залежна від міжнародних фінансових інституцій, насамперед – від Міжнародного валютного фонду. Наша країна підписала Європейську енергетичну хартію. Що це означає? Що в нас, скажімо, ціна на газ, електроенергію та дизель/бензин має бути така, як у Європі. Але при цьому ніде не зазначили, що заробітна платня, пенсії і взагалі середній соціальний дохід населення повинен теж бути таким, як у Європі.

Відтак Україну намагаються підтягнути до європейських стандартів коштом приниження і приреченості на злидні українських громадян. Тож заявлена ціна довго не втримається, бо МВФ і Світовий банк не дадуть коштів. А якщо фінансів не буде, то зупиниться будь-яка співпраця, без якої Україна буде оголошена банкрутом.

Сьогодні влада в першу чергу повинна вирішити проблему енергоносіїв. Підійти до цього питання комплексно. Замість того, щоб лякати один одного можливими катаклізмами під час зимового періоду чи заспокоювати населення і обіцяти, що все буде добре – треба реально оцінювати ситуацію і негайно  налагодити процес забезпечення українців теплом у необхідних обсягах та за прийнятну вартість. Але очевидно, що у високих кабінетах бояться говорити з народом відверто.

промопублікація