Володимир Литвин: Раніше влада жила «по понятіям». Але були правила, а зараз немає жодних

На одному з всеукраїнських інтернет-ЗМІ вийшло розширене інтерв’ю знаного на Житомирщині нардепа Володимира Литвина, у якому йшлося про велику політику.

7 листопада, на вечірньому засіданні парламенту спікер ВР Андрій Парубій повідомив про вихід народного депутата Володимира Литвина із групи «Воля народу». Сам Литвин своє рішення озвучив ще 20 жовтня, у останній день попереднього пленарного тижня. І пояснив його тим, що група на догоду владі підтримала пенсійну реформу.

Натомість джерела у «Волі народу» стверджують, що Литвин начебто пішов не сам - його попросили зробити це після конфлікту з керівництвом групи. Але такий «розрив стосунків» виглядає дуже дивно.
По-перше, Литвин – досвідчений функціонер, який керував парламентом тривалий час і уміє домовлятись.
По-друге, скорочення чисельності ставить існування «Волі народу» під загрозу: всього там залишилось лише 18 депутатів, при необхідних 19.
Щоправда, до подібних випробовувань не звикати - цій групі не вперше доводиться «затикати» кадрову пробоїну.

Ваш вихід із депутатської групи ви пояснили тим, що «Воля народу» голосувала за пенсійну реформу. Проте ваші колишні соратники кажуть, що вас попросили залишити групу.

По-перше, я нікому нічого не збираюсь пояснювати, бо я це вже зробив. По-друге, це фейк, що мене звідти начебто попросили. «Попросили» так, що до цього часу не хотіли оприлюднити мою заяву.

Для мене ключове значення має думка людей. А вони сьогодні не довіряють владі. Тобто те, що називається реформами, не знаходить у них підтримки.

Але це не перша реформа, запропонована владою, голоси за яку додає група «Воля народу». Чому ж ви пішли тільки зараз?

Я свою позицію висловлював під час розгляду так званих пенсійної і судової реформ. Але є критична межа. Особливо вона проявилась, коли голосувалася медична реформа. Я три дні сидів у Верховній Раді, коли розглядалися усі поправки до медреформи. Частину поправок, які значно погіршували цей закон у плані гарантій елементарної медичної допомоги, вдалося «збити». Вони не пройшли з огляду на те, що в сесійній залі не було людей. І от у четвер (день голосування. - «Главком») збігаються депутати, а картки тих, хто не зміг доїхати із «закордонних округів», передаються на місця, де ускладнений контроль з боку громадськості і журналістів. Доповідачка від комітету зачитує декілька сотень поправок, які Верховна Рада не підтримала, і каже: без них закон працювати не буде. І одним голосуванням ці поправки повертаються назад. Тобто три дні Верховна Рада їх відхиляла, а тут в один момент усі зійшлися до парламенту для прийняття «доленосного рішення» і натиснули кнопку. Де вони були раніше?

Якихось підводних течій в моєму рішенні (про вихід з групи «Воля народу». - «Главком») шукати не потрібно. Їх просто немає.

Наприклад, ваш колега та сват Андрій Деркач вийшов з цієї ж групи ще в січні 2016 року, пояснивши своє рішення «неможливістю брати участь в діях, пов’язаних з політичними «договорняками» з діючою владою».

Про все, що стосується його рішення, треба говорити з ним.

Чим влада заохочує групу до таких голосувань?

У складі цієї групи переважно молоді, динамічні, перспективні мої колеги. Вони в молодому віці зробили себе. З одного боку, це плюс. З іншого, для політичної діяльності - мінус. Після виборів у 2012 році в Раді було десь з десяток депутатів, які зараз складають кістяк цієї групи. Цей колектив не мав формального статусу. Але в нас завжди була позиція, нас за неї поважали, з нами рахувалися, до нас прислухалися.

Я вам кажу за неформальну групу, яка складалася з депутатів, які не увійшли в жодне політичне утворення. Це – Ігор Єремеєв, Степан Івахів, Сергій Лабазюк, Сергій Мартиняк, Олександр Доній, Віктор Тимошенко, Валерій Мошенкський... У найбільш складні моменти, коли Янукович приїжджав до Верховної Ради, він намагався вмовити чи залякати цю неформальну групу, але нічого не вийшло. Вважаю, тоді ми ви відчували відповідальність.

Ви кажете, що тоді цих людей залякати не вдалося. А зараз декого з них, виходить, вдається? Чи їх тепер не залякують, а заохочують?

Раніше влада жила за певними правилами. Можете це називати «по понятіям». Але правила були, зараз - немає жодних.

Але все-таки, як конкретно більшість, Банкова заохочують «Волю народу» голосувати так, як потрібно?

Давайте я буду конкретно говорити про Володимира Литвина. Я не керував групою.

Але ви були всередині групи і просто не можете не знати, що відбувалось навколо.

Я доклав багато зусиль для того, щоб ця група була. Готував необхідні документи. Бо в нас активні всі, а тих, хто може сісти і все правильно оформити, мало. Назва група - це моя ідея. Більш того, під це я створив політичний проект у вигляді партії. Але я жодного разу не ходив ні на які зустрічі, погоджувальні ради і перемовини. Коли я бачив, що можна знайти компроміс, я говорив це своїм колегам, коли вони запитували мою думку.

У Раді багато «смотрящих». І коли починають бігати і носити телефони перед якимось голосуванням, стає зрозуміло, що не вистачає голосів.

Для мене група свого роду - це пам’ять про Ігоря Єремеєва. Він виріс на моїх очах. Я для себе його сприймав як рідну людину, чисту, принципову, яка себе сама зліпила. Мені вважалось, що не можна зраджувати його пам’яті...

«Думаю, президент, картає себе за те, що він розігнав попередню Верховну Раду»

Читайте більше на сайті ГЛАВКОМ