26 березня день народження вченого-агронома Олексія Миколайовича Засухіна, який у 1914 році організував Радомисльську сільськогосподарську дослідну станцію у селі Федорівка Малинського району (тоді Вишевицька волость Радомисльського повіту).
Головним завданням станції було вивчати місцеві пісчані грунти, ступінь їх родючості та вплив мінеральних добрив на родючість картоплі.
Засухін Олексій Миколайович народився у 1884 у м. Муром, (нині Владімірська обл., РФ). Закінчив Муромське реальне училище та Київський політехнічний інститут у 1909 році. Ще під час навчання завідував дослідним полем Всеросійського товариства цукрозаводчиків у Київській губернії(1908), проводив досліди з мінеральними добривами у Катеринославльській губубернії (1909). Від 1911 – завівач мережі колективних дослідів Київського губернського земства; 1912–13 працював на Харківській сільгосп станції. 1914 запрошений Київським губернським земством на Полісся.
Після трагічної загибелі О.М.Засухіна в грудні 1922 р, на знак визнання значних заслуг у агродослідній діяльності в Україні наркомзем республіки ухвалив назвати Радомисльську дослідну станцію його ім'ям.
Сьогодні станція має повну назву — ПОЛІСЬКА ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ІМЕНІ О.М. ЗАСУХІНА ІНСТИТУТУ КАРТОПЛЯРСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ.
Як свідчать історичні джерела, колишній Радомисльський повіт, що охоплював сучасні райони Поліської зони Житомирщини і Київщини, у сільськогосподарському відношенні вважався малопродуктивним. Особливо це стосувалося центральних і північних волостей (Потіївської, Чоповицької, Стремигородської, Вишевицької, Малинської), де переважали піскуваті і супіскуваті грунти. За даними 1913 р. ці землі оцінювалися у 8,6 — 8,9 мільйона рублів (для порівняння у Кичкирівській, Брусилівській, Коростишівській волостях вартість землі становила більше 16 мільйонів). Тож урожаї тут були вкрай низькими, значні площі піщаних земель не використовувались зовсім.
Саме з метою підвищення родючості поліських грунтів виник у наукових колах задум створити в регіоні дослідну сільськогосподарську станцію. Ініціатором цієї справи був агроном-дослідник О.М.Засухін. Ознайомившись із досвідом ведення дослідної справи на пісках Прибалтійської і Польської губерній, він зумів переконати губернське і повітове начальство в необхідності створення такої станції на Поліссі. І в 1914 році в селі Федорівці Вишевицької волості почала діяти Радомисльська дослідна станція. Першим її керівником став саме О.М.Засухін.
Назву Радомисльська станція носила до 1925 року. Потому неодноразово змінювалась її підпорядкованість, мінялись назви: Поліська обласна сільськогосподарська дослідна станція, Українська зональна станція картопляного господарства. З 1961 р. і донині це — Поліська дослідна станція імені О. М. Засухіна, підпорядкована з 1968 р. інститутові картоплярства УНДІ землеробства (нині – Інститут картоплярства Української Академії аграрних наук).
За роки діяльності станція повсякчас розширювала свою наукову роботу. Поряд із суто агрохімічними впроваджувались зоотехнічні, економічні, технічні дослідження. З 1929 року на станції почав діяти відділ селекції і насінництва. Діяльність науковців станції широко пропагувалась в наукових працях, через різноманітні семінари, участь у виставках, ярмарках і т.ін.
У послужному списку талановитих учених і дослідників В.Козакевича, С.Дувіна, А.Бєлікова, І.Бодиська, М.Островського, В.Матушинського, П.Письменко, В.Кирієнко, І.Карповича, В.Вишневського, В.Сидорчука, О.Гончаренко, А.Демської, І.Андрієнка, І.Козуня та багатьох інших, хто працював тут у різні роки, було створено широко відомі сорти жита (Поліське, Житомирське), люпину (Синій, Кормовий), картоплі (Поліська рожева, Зов, Гарт, Посвіт, Каскад, добро чин, Тирас, Дара, Тетерів та ін).
У 1973 р. на станції було виведено середньоранній сорт картоплі, який дістав назву Радомишльська. На дослідних ділянках у 1981 р. її врожайність становила 575 центнерів. Сорт цей дістав схвальну оцінку картоплярів, його культивували свого часу в ряді господарств району. Та й узагалі сусідні райони традиційно вважаються своєрідним полігоном для випробування і впровадження наукових розробок дослідників з Федорівки. У 1992 році, до речі, Поліській дослідній станції ім. О.М.Засухіна, було передано в користування землі с.Вирви, де діє виробничий підрозділ.
Використано матеріали Володимира МОЛОДИКО, Газета «Зоря Полісся», 25 травня 1999 р.
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер: