Двадцять один тост, який не гріх підняти в двадцять першу річницю незалежності України.

Користуючись нагодою, вітаємо своїх читачів з наступаючим святом і подумки цокаємось з ними разом.

За те, що в Україні навіть завгар і його куховарка можуть керувати державою
За те, що значення української лайки «пакращення» і «папереднікі» розуміють навіть у Криму
За те, щоб через пару років донецька прописка не стала доказом
За те, щоб Королівська так давала, як обіцяє
За те, щоб досягнення йшли разом з чемпіонатами
За те, щоб цей козел нарешті навернувся у своєму вертольоті
За те, щоб Росія вдавилася своїм газом
За те, щоб наші діти не боялися їздити в «Хюндай»
За те, щоб Микола Янович возз'єднався з сином в Австрії, а Віктор Федорович з дружиною - в Єнакієвому
За те, щоб у Кличка спрацював рефлекс на махачого рукою Чечетова
За те, що гопак по телевізору викликає не нудьгу і роздратування, а гордість за досягнення вітчизняного спорту
За те, щоб у Безрадичах одна хата згоріла, а бджоли не постраждали
За те, щоб Інна Б. переписала каструлі на доглянуту корову з великим вим'ям
За те, щоб гравці збірної України знали національний гімн так само добре, як платіжну відомість
За те, щоб наші онуки ніколи більше не бачили усмішки Медведчука
За те, щоб на зарубіжних курортах нас не плутали з росіянами
За те, щоб Юля втекла і ніколи не поверталася, а Луценко щоби повернувся і нікуди не тікав
За те, що громадянство України дають не лише футболістам, а й майбутнім міністрам
За те, щоб коли до Ахметова увірвуться гобліни Саші Януковича, він посміхнувся і подумав: «Нічого, мої повинні встигнути першими»
За те, щоб включивши одного разу вранці телеканал «Інтер» та УТ-1, ви побачили там «Лебедине озеро»
Богородиця, «донецьких» прожени!