Це було схоже на «ми вам повернемо вклади СРСР»
Коли у Москві вже прийняли рішення затискати гайки, до Малина ще котилася хвиля оптимізму. Люди, яких позбавили житла, мали велику надію повернути свої будинки — мали надію на денаціоналізацію.
Ситуацію можна зрозуміти з однієї заяви в «НКВД УССР» граждан Маліна — Розмана Аврума, Кобринського Лейби, Райнберга Берко, Малинського Меєра і «другіх бивших собствєнніков националізірованих домостроєній Маліна» (серед підписантів — 17 осіб).
«3-го сего февраля Коростенский Окрисполком во исполнение Постановеления ВУЦИКа от 16 декабря 1925 года «О продления сроков и повышии норм оценки для денационализации домостроений» вынес постановления, которім установи норму оценки для денационализации домостроений по м.Малин в размере 2000 руб.»
Забігаючи наперед: заявники претендували на оцінку від 3000 рублів до 7500 рублів.
«Между тем по м. Малину Коростенским Окрисполкомом взята была, как исходная, не законно установленная и соответствующая требованиям Жизакона от 1 ноября 1921 г. оценка, а оценка произвольно применявшаяся Малинским Райместхозом, и таким образом создалось такое положение, что в порядке проведения в жизнь Постановления от 16.12.25г., было не то что не проведено повышение оценок, а даже не были сохранены прежние оценки, а наоборот, эта оценка оказалась пониженой»
Якщо ви нічого не зрозуміли, то коротко так — можна було повернути будинки з вищою оціночною вартістю. У Малині була проблема в тому, що перша оцінка була проведена від балди… Ймовірно, імєнєм рєволюциі, а не рахівниці, й вийшло так, як вийшло, — оценка оказалась поніженой.
Тут ми залишимо юридичну стежку, бо вона довга й нудна. Але нам може бути цікава інформація про локації будинків у місті та їхніх власників. Варто зауважити, що серед купи заяв та листування таких не багато.
Поділитися:вологість:
тиск:
вітер: