Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

28.10.2022
Малин

Малинський педтехнікум: звідки, коли й чому


 Добре було б знати й куди

Для тих, хто цікавиться малинською старовиною, не секрет, що у Малині був «педтехнікум». Дехто знає, звідки педагогічний технікум переселили та в які роки. Ще відомо, що оселився він у родинному будинку Миклух.

Але був педтехнікум — та й загув… Так можна узагальнити знання про це явище в історії міста.

Хіба на сайті краєзнавчого музею є коротка заувага в описі дому Миклух: «Після переїзду родини Миклух на початку 20-их рр. XX ст. до Петрограда в цьому приміщенні розміщувався Малинський педтехнікум (1926–1931 рр.)».

Та все ж цікавість не дає спокою: що за «переселення народів»? З якої то потреби переміщають навчальний заклад, та ще й лише на п’ять років?

Про той час, як у Малині з’явився педтехнікум, у краєзнавчих історіях Новограда-Волинського можна знайти: «Звягельський педтехнікум був ліквідований у 1928 році». Крапка. Не дуже й там переймалися тим, що «погуло».

Перебравши купу згадок, знайдемо, що «ніби» в Малин перевели, а десь вже на дні остаточне підтвердження: Малинський педтехнікум — колишній Звягельський.

Отак і маємо, він вже наче є у Малині в 1926 році, але його ліквідували у Звягелі лише у 1928 році. Може, різні навчальні заклади? А якщо ні, то, де Новоград, а де Малин? Навіщо було совати?

Повернемося до історії Звягельського педтехнікуму. Далі цитуємо краєзнавця Леоніда Когана.

«Звягельський педтехнікум займав три будинки на вулиці Садовій (Івана Франка). У денаціоналізованому будинку Шульца під №9 (за нумерацією 1928 р.) розміщувалися навчальні аудиторії, у колишньому будинку Захар’євича (№ 11) — фізичний кабінет, а в будинку № 18 — інтернат.

У другій половині 1928 року Звягельський педагогічний технікум ліквідовано. За деякими джерелами, його тоді перевели в Малин».


Фото: Новоград.city. Зовнішній вигляд колишнього будинку Шульца близько 1993 р. Порівняйте з малинським красенем

Або є ще більш детальний опис того ж дослідника:

«На початку 1921 р. розпочали роботу курси з підготовки випускників трудових шкіл до слухання лекцій у вищих навчальних закладах. У доповіді про стан народної освіти в місті й повіті за період від 1 грудня 1920 р. до 1 квітня 1921 р. відзначалося, що багато інтелігентних працівників виїхала за кордон ще до встановлення радянської влади, і тому відчувається її гостра нестача; необхідно було організувати педагогічну школу.

1 грудня 1921 р. ця школа була відкрита. 1 вересня 1922 р. її перетворили у трирічні педкурси, а 1 вересня 1925 р. — у педтехнікум, який був ліквідований у 1928 р.

У ньому в 1926 р. було 13 учителів і 99 учнів. Класні кімнати технікуму знаходилися у будинку колишньої жіночої гімназії на вул.Садовій ч.12, у сусідньому будинку Захар’євича (Садова ч.10) — фізкабінет, а в будинках Файгенгольца на вул.Гутинській чч.23 і 23а — бібліотека й житла учителів.

«З цим треба щось робити!» — напевно криком кричали урядовці від освіти того часу. Один технікум розкиданий по усьому місту й очевидною була потреба в новому приміщенні, немалому — щоб звести все докупи.

«Жиліщний вопрос« був очевидним — рано чи пізно педтехнікум мусили або ліквідувати, або кудись переселяти.

Але от, чому у Малин?

Відповідь в адміністративному поділі станом на 1925 рік. Малинську округу ліквідовано у 1924 році, а Малинський район входить до Коростенської округи. У 1925 році ліквідували й Новоград-Волинську, яка входить… до Коростенської округи.

Проблеми Звягельського педтехнікуму стають проблемами Коростенського округового виконкому. Тож в Коростені пригледіли нове місце для переселення «нєокрєпших вчительських душ« у Малині. Садиба Миклух таки добре відрізнялася від купи хат у Звягелі.

Десь в Житомирських архівах у справі №128, що у фонді Р-327, зібрані протоколи засідань президії Коростенського округового виконавчого комітету за 1925 рік. Аркуш 159 у вказаній справі розповідає про питання, яке звучить так: «Про переведення Звягельського педтехнікуму з м. Звягеля до м. Малина».

Знайшли ці документи звягельські дослідники, хоч не про Малин думали, й не про педтехнікум — шукали підтвердження, що назва «Звягель» не якась там давня історія, а та, що активно використовувалася у 20-х та 30-х роках минулого століття. Нині там повертають місту історичну назву.

Як бачимо, рішення про переселення прийняли у 1925 році, хоч фактично технікум у Новограді «зліквідували» у 1928 році. Може, приміщення готували у Малині? Поки тендер, поки ремонт… Словом — переїзд був не авральним. Там зменшували набір студентів, тут вже набирали, і схоже, то було друге півріччя 1927 року.

Про малинський період педтехнікуму інформації мало. Тепер знаємо, звідки приїхав та здогадуємося чому.

Але чому педтехнікум «був та згув» ще й з Малина?

Ймовірно, по тій же причині, що Білокоровицький лісотехнікум перенесли у Малин. Якщо в Білокоровичах робили укріпрайони «лінії Сталіна», то у Малині мала з’явитися військова частина, або, по-місцевому, — «воєнний городок».

Кому цікаво, читати тут: Як Сталін створив Малинський лісотехнікум. Той же 1931 рік.

Мілітарні плани в той час були в пріоритеті, тому якийсь там педтехнікум відселили не довго думаючи. Куди? Невідомо. Може розформували. Або почекаємо, поки хтось не знайде вірогідні дані.


Будинок не переніс лихоліття війни. Наприкінці 1970-х, чи на початку 80-х його було знесено

Що відомо про малинський період навчального закладу.

Знаходився у родовому будинку Миклух, що біля заводу «Прожектор». Після відселення технікуму — Будинок офіцерів. 

Кількість студентів у другому півріччі 1927 року — 75, у першому півріччі 1928-го — 156. У Новограді тим часом (1927 р.) запланований набір у 80 осіб скоротили до 40.

Близько 70% студентів були чоловіками (професія ще не стала жіночою).

У грудні 1931 року для роботи в українських школах Західно-Сибірського краю НКО УСРР направив п’ять випускників Малинського педтехнікуму. Їх випустили достроково, за пів року до закінчення навчання (!!! уявіть собі — в Росію навчати української мови).

Гуртожиток був у двоповерховому будинку, що навпроти меблевої фабрики. Після відселення педтехнікуму, там організували четверту міську школу (семирічку).

Фруктові дерева, що поблизу, у міському парку, й сьогодні побачите, садила не Катерина Миклуха, а учні педтехнікуму.

Наразі все. Можливо, цю історію хтось доведе до пуття й буде що розповідати на уроках краєзнавства — не все ж городище перекопувати.

ДЖЕРЕЛО: MALYN.MEDIA

 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація