Медовий Спас Маковія: історія та народні традиції свята

Перший Спас - велике свято для всіх християн, оскільки здавна цього дня відзначається відразу кілька значущих подій.

По-перше, у цей день православна церква відзначає Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. У храмах заведено винесення і поклоніння Хресту, щоб позбутися хвороб і очиститися від гріхів.

По-друге, з цим святом збігається і тому приурочений день пам'яті семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії і учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру і сповідування Істинного Бога. У православній традиції Макавеї уособлюють символ непорушності в дотриманні християнських заповідей.

Вважається, що назва свята Маковей утворилася шляхом накладення імені Маккавея і співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час.

Крім того, це свято має назву Медовий Спас, бо на цей період саме настає час збору меду з вуликів. За церковною традицією саме з цього дня можна було вживати в їжу мед. На честь свята у цей день готуються всілякі частування з маком і медом: макові пироги, булочки, пряники, млинці з медово-маковим молоком.

І нарешті, свято також називається Мокрий Спас на честь малого водосвяття, адже саме в цей час освячували нові колодязі та чистили старі, здійснювали хресний хід на річки та озера, освячували воду, останній раз цьогоріч купали худобу і омивалися самі у відкритих водоймах, щоб стати здоровішими.

Маковія - українські народні традиції

        Цього дня у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак.
        На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м'ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Але обов'язково в маковійчику мали бути стиглі голівки маку.
        На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство процвітало.
        На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним.
        Освяченими маковійчиками вдома прикрашали образи і зберігали до весни, використовуючи за потребою в якості оберегів та зілля. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.
        Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і у наш час. Наприклад, доти, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.
        Також на Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, а після цього їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми шуліки - печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.
        На Маковія обов'язково святиться вода в річках, озерах, колодязях та інших водоймах. Вона вважається цілющою і цінується не менше на Стрітенську воду. У такій воді купалися самі й купали худобу, щоб вигнати хворі і очиститися від пристріту.
        На Київщині святою водою кропили скирти з сіном, щоб миші не водилися, а також кропили вулики з бджолами.