Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Чому молодь не голосує? В Україні набуває популярності відеоманіфест, що закликає молодих людей прийти на місцеві вибори

14.10.2020
Малин

З історії діяльності УПА на Малинщині — до Дня Заснування Української Повстанської армії


14 жовтня в Україні відмічають День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисника України та День Заснування Української Повстанської армії.

Сьогодні хочемо нагадати про діяльність УПА на теренах Житомирщини.

У серії книг «Літопис УПА» є книга «ОУН на СУЗ в 1943–1945 рр» (СУЗ — Східно Українські Землі), в якій опубліковано працю невідомого автора, яка була підготовлена в підпіллі у 1946 р.

Вона є цінним джерелом для вивчення діяльності ОУН і УПА. Тут подаються важливі дані про соціальне, економічне і національне становище у Наддніпрянщині, висвітлена рейдова діяльність відділів УПА в центральних областях України та подано діяльність спеціальних груп ОУН, які упродовж 1944–1945 рр.

Серед іншого є опис діяльності групи «Роман», яку очолював Володимир Кудра, керівник націоналістичного підпілля у північних районах Житомирщини та Київщини.


На фото зліва Володимир Кудра (псевдо: Бурлака, Заграва, Орест, Роман, ТМР, Р. Бурлака, Старий ; (нар. 1922, с. Малий Омеляник (нині частина м.Луцька) чи Боголюби, Луцький район Волинська область — пом. 8 липня 1955, с. Сушки Коростенський район.

День загибелі Володимира Кудри називають останнім боєм УПА на Житомирщині.

Сталось це через зраду. 8 липня 1955 року садибу Марії Яценко на західній околиці села Сушки оточило кілька сотень КДБістів, які через динаміки зажадали від повстанців здатися (їх було в криївці двоє: сотенний «Роман» та вояк «Лис» Олександр Усач, як буде встановлено аж через сорок років — вже в незалежній українській державі). У відповідь карателі почули: — Вояки УПА не здаються!

Розпочавшись вночі, бій тривав майже 10 годин. КДБісти підпалили хату, з якої відстрілювалися Роман і Лис. Вояки УПА вискочили з хати і кинулися в різні боки. Але село було оточене щільним кільцем і Романа та Лиса застрелили.


"64" - Олександр Усач - "Лис" ( 1919 - 08.07.1955 ). 

Далі витяг з книги.

***

Група Роман, вислана в місяці січні 1945 р. Озброєння: 2 автомати, 4 кріси, один пістоль, разом людей 6-ть. Визначений терен — Чоповичі, Потіївка, Малин, Черняхів як культурні осередки цих околиць і самі околиці. В призначений терен прийшов, закліматизувався і знайшов ряд людей, що співпрацюють (с. Сичівка, Рубанка, Буда Обозінськ і др.).

Прибувши в терен, заквартирувався в хатах незнайомих дальше від центру села. Під час перебування, хто приходив у хату чужий, задержував до часу відходу. На другий день переходив у дру ге місце. Це тривало доти, поки знайшов поодинокі хати з від повідними людьми, в яких перебував у критичний час.

За час від січня до липня біжучого року зліквідував два штатних робітників НКВД (один з них нач. участка в Чоповицькому р-ні в с. Ставки, другий такий же в с. Рубанка, р-н Потіївка), за що населення дуже вдячне. В с. Ясногорка, район Чоповичі, голову с/ради, по національності жидівку, вишомполував, яка не давала населенню спокою викачкою хліба, забирала останній кусок. На другий день вона зреклася головування.

За весь час було дві сутички з НКВД, одна в ліску за с. Берковкою, р-н Малин, друга — засідка в с. Дерманка, р-н Чоповичі, де згинув один бойовик (Міхалко — Улік). На засідку попали, ідучи центральною дорогою села. Енкаведисти почали бити з автоматичної зброї. Коли наші почали відстрілюватись, вони втихли. Втрати НКВД — 1 помер від ранення в голову, другий ранений легко.

Енкаведе, коли більше вже видно в терені груп, старається робити «прочоски» тих кусків лісу, де, на їх думку, може бути сховище, або де їхня розвідка докаже про постій нашої групи. «Прочоску» таку робили раз енкаведисти при допомозі місцевого активу: голови с/ради, колгоспу, робітників МТС. Акція скінчилася тим, що нікого з повстанців не зловили. Переходили лісними лініями, стріляючи перед себе. По дорозі заходили в села та грабили, що тільки попало під руки (сало, масло і т. д.).


Посвідка про нагородження Володимра Кудри — «Романа»

***

Зі всіх згаданих груп зісталися і діють по сьогодні (1946 рік - прим. ІМ) слідуючі: Семушка, Ванька, Роман, Деркач, Палій, Радченко. Всі інші не вдержалися з вищезгаданих причин.

При висилці груп на СУЗ до організаційної роботи слід пам’ятати, що туди мусять іти люди найкращі, певні, ідейні; всім спекулянтам, кар’єристам там не місце, бо народ повинен нас бачити як одних з найкращих. Ці хитні типи лише будуть компрометувати себе і цілу Організацію.

В райони степові треба людей відданих, а в райони лісові можна мати відважних — тут захищає ліс. В степу ніколи не можна рятуватись втечею, тут обов’язкова відвага. При сутичці з ворогом треба обов’язково відбиватися. Практика показала, що найкраще оперувати групою, що має два автомати, два кріси, один півавтомат.

До самої праці треба людей більш підготовити під оглядом ідейним, політичним, організаційним. Кожний бойовик мусить бути одночасно пропагандистом, організатором, а не сліпою машиною.

На всі запитання повинен дати відповіді. В разі випадку, коли б бойовик лишився без зв’язку, мусить вести свою роботу без літератури, інструкцій і т. д., бо не може бути для нього виправданням брак згаданого.

Особливо треба знати всі постанови в земельних питаннях, як буде виглядати Україна, відношення до учасників ЧА, інтелігенції, школи, церкви та доказати нежиттєвість більшовицької пропаганди. На всі питання мусить давати докладну, роз’яснюючу відповідь, потрібно більше літератури, а зокрема такої, яка б демаскувала радянський лад.

***

 ПО ТЕМІ Життя в СРСР з темного боку. Малинщина в 1946—1950 рр.

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація