Згадування імені Кирила тепер стало необхідною умовою в усіх храмах УПЦ

Російський патріарх Кирило пообіцяв УПЦ КП налагодження діалогу, проте обернув ситуацію не на користь українській церкві.

Зокрема, у новій главі, присвяченій УПЦ, з'явилася цікава деталь: статут УПЦ тепер має затверджуватися російським патріархом Кирилом. Крім того, згадування імені Кирила тепер стало необхідною умовою в усіх храмах УПЦ – оскільки патріарх Кирило болісно сприймає своє незгадування в цілій низці храмів УПЦ.

Видання "Релігія в Україні", проаналізувавши всі внесені до статуту РПЦ зміни, зауважило, що ними самостійність УПЦ було скоріше обмежено, аніж розширено.

Зокрема, у новій главі, присвяченій УПЦ, з'явилася цікава деталь: статут УПЦ тепер має затверджуватися російським патріархом Кирилом.

"Имя Предстоятеля поминается во всех храмах Украинской Православной Церкви после имени Патриарха Московского и всея Руси".

Крім того, згадування імені Кирила тепер стало необхідною умовою в усіх храмах УПЦ. "Цей пункт, мабуть, внесений самим патріархом Кирилом, який болісно сприймає своє незгадування в цілій низці храмів УПЦ", - йдеться у публікації.

РПЦ також забажала офіційно затверджувати утворення та ліквідацію єпархій, які входять до УПЦ. Раніше це було радше традицією, ніж зобов'язанням УПЦ МП. До того ж, рішення московських соборів тепер стали обов'язковими для УПЦ.

Згідно з оновленими пунктами у статуті РПЦ, залежність УПЦ від неї стає більш очевидною. А пункт про розташування центру керування УПЦ у Києві скоріше вказує на спробу Москви убезпечити УПЦ МП від дії церковних законів, які планується ухвалити в Україні, зауважив речник УПЦ КП Євстратій Зоря.

Після виголошення заяви про особливий статус УПЦ МП в Російській церкві зробили ще одну, яка обернулася проти УПЦ Київського патріархату.

Як відомо, УПЦ КП було утворено в червні 1992 року вірянами та частиною єпископату УПЦ МП на чолі з митрополитом Філаретом та Української автокефальної церкви, які обстоювали незалежність від Російської православної церкви. РПЦ тоді відлучила Філарета від церкви і досі не визнає Київський патріархат.

Увечері 30 листопада на сайті РПЦ з’явилося повідомлення про адресований патріарху Кирилу лист від голови УПЦ КП Філарета, в якому той просить прощення та молитовної єдності, а також скасування всіх рішень відносно нього та УПЦ КП.

Архієрейський собор "із задоволенням сприймає звернення як крок до подолання розколу" в Українській православній церкві, йшлося у повідомленні РПЦ.

Також повідомленні УПЦ КП називали такою, що "відокремилась від рятівної єдності" і "ухилилася в розкол", а також віталася можливість возз’єднання з церквою, під якою, очевидно, малася на увазі РПЦ.

Російські ЗМІ розтиражували це повідомлення, як покаяння Філарета, що спричинило новий виток церковного скандалу.

Речник церкви Київського патріархату архієпископ Євстратій Зоря заявив, що "ніколи патріарх Філарет ніяких листів, заяв або звернень такого змісту не направляв, не направляє і направляти не буде". За його словами, заява про лист Філарета – "провокаційна інформація, яка не відповідає дійсності".

Лист дійсно був, проте у ньому зовсім не йшлося про покаяння, сказав Євстратій Зоря, який також опублікував лист Філарета.

"Коли йдеться про покаяння, про яке говорять з Москви, де йдеться про те, що він має "покаятися в гріху розколу" – так от в цьому патріарх не каявся, не кається і не буде каятися, тому що він не визнає ніякого "гріха розколу", він не визнає того, що він винен в розділенні українського православ’я. Тому покаяння в тому сенсі, про яке говорять з Москви, перед російською церквою немає і не може бути", - заявив у коментарі "Громадському радіо" архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря.

Водночас молитовне спілкування, про яке просив у листі патріарх Філарет, дійсно необхідне, бо його відсутність доводить деякі ситуації до абсурду.

"Простий приклад: днями було молитовне згадування жертв Голодомору, Геноциду 1932-33, де спільно молилися глави Київського патріархату, Греко-Католицька церква, представники Римо-Католицької церкви. Представники Московського патріархату просто стояли поруч, тому що, як вони кажуть, разом із "розкольниками" молитися не можуть", - пояснив Євстратій Зоря.

У прес-службі УПЦ КП пояснили, чому взагалі Філарет направив листа Кирилу. За їхніми словами, ініціатором відновлення діалогу та зближення УПЦ-КП і РПЦ став саме патріарх Кирило, який за посередництвом митрополита УПЦ МП Іларіона звернувся до патріарха Філарета з проханням про початок вирішення комплексу проблем, що накопичилися між церквами.

Тож лист Філарета став відгуком на прохання Кирила дати йому підстави звернутися до Архієрейського собору РПЦ, який наразі триває в Москві, з тим, щоб скасувати анафеми та зняття сану з кліриків, які перейшли під юрисдикцію УПЦ-КП.

Як пояснили у прес-службі УПЦ КП, лист був дипломатичним жестом для того, щоб обидві сторони мали можливість "зберегти обличчя".

Крім того, в УПЦ КП розглядають цю ситуацію як можливість продовження діалогу щодо визнання Російською церквою автокефалії помісної Української православної церкви, а зовсім не про приєднання до Російської православної церкви, як йшлося у заяві РПЦ.

До речі, у Київському патріархаті сподівалися отримати відповідь на лист Філарета саме у вигляді рішення Архієрейського собору про визнання нечинними попередніх рішень РПЦ про зняття сану та накладання анафеми на патріарха Філарета, адже це заважає самій РПЦ вибудовувати діалог з Київським патріархатом.

Проте такого рішення не було ухвалено. Натомість Москва не проминула скористатися листом Філарета з пропагандистською метою, опублікувавши витягнуті з контексту цитати, які викривили його зміст.

Щоправда, пізніше митрополит УПЦ МП Іларіон у коментарі Релігійно-інформаційній службі України висловив жаль з приводу того, що ЗМІ неправильно передали зміст листа Філарета, переклавши таким чином всю відповідальність на журналістів.

Наразі відомо, що Архієрейський собор заснував для подальших перемовин з представниками УПЦ КП комісію, яку очолив митрополит Іларіон.

У прес-службі УПЦ Київського патріархату своєю чергою повідомили, що розглянуть бажання РПЦ вести реальний діалог вже на найближчому засіданні Синоду