ЖКГ «потопає» у курйозах

Впродовж року галузь житлово-комунального господарства, як і країна в цілому, мала як злети, так і падіння.

Однак, були і курйозні моменти. «Україна Комунальна» пропонує згадати, як це було, разом із традиційною церемонією вручення «Комунального болта».

Через війну на сході країни, цього року «У.К.» довго розмірковувала над доцільністю продовження традиції, започаткованої у 2012 році, - оголошувати наприкінці грудня переможців у номінаціях за найсумнівніші досягнення у галузі ЖКГ.

Безумовно, будь-яка війна - це страшна трагедія. Але на війні часто перемагають завдяки настрою - як самих воїнів, так і народу, якого вони захищають. А настрій не може бути правильним, якщо люди вкрай напружені впродовж тривалого часу.

Тому трішечки жартів, гумору та посмішок не завадять ані солдатам, які є ще тими жартівниками, ані іншим читачам «У.К.». Тож, шановне комунальне товариство, церемонія «Комунальний болт - 2014» оголошується відкритою!

У номінації «Прощання року» перемагає Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. На жаль, для галузі ЖКГ цей план так і залишився хорошим декларативним документом, викладеним на папері, адже практично жодного пункту цієї програми не було повністю виконано. Причини провалу – фінансування галузі за залишковим принципом, небажання влади реально демонополізувати ринок надання житлово-комунальних послуг, радянське сприйняття ринкових реформ.

У номінації «Мрії не збуваються» першість отримала ідея децентралізації влади, яку по радіо, телебаченню та в Інтернет-просторі з березня 2014 року активно просував та щоразу обіцяв вже завтра реалізувати Віце-прем’єр міністр – Міністр регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. З високих трибун і надалі лунають заклики «надати більше повноважень містам і регіонам», однак об'єктивні обставини свідчать про те, що вказаний проект перестає цікавити політичну еліту, передусім тому, що «децентралізація» з’явилася як противага «федералізації». Власне, сама реалізація ідеї децентралізації зупинилася після ухвалення урядом Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Згодом з'явився проект змін до Конституції від Президента, згідно з яким представники держави перестають входити в систему виконавчої влади і перетворюються на «спостерігачів від Президента» з незрозумілими, а тому грізними функціями. Паралельно, уряд якомога довше зволікає з поданням у парламент законопроектів, які відіграють ключову роль у реформуванні територіальної основи влади, зокрема, щодо можливості добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування. А проект державного бюджету на 2015 рік передбачає просте збільшення долі місцевих бюджетів на 22 млрд грн – замість реальної передачі влади на місця, уряд просто пропонує місцевій владі хабар за відмову від реальної децентралізації.

У номінації «Оратор року» беззаперечним і єдиним переможцем є міський голова Києва Віталій Кличко, який з початку року видав стільки словесних «перлів», що колишній Президент України Віктор Янукович з його «йолкою» та «курасанами» нервово курить у Ростові-на-Дону, а екс-Прем’єр-міністр Микола Азаров плаче гіркими сльозами над «папірєдніками». Без уваги нового мера Києва не залишилася і галузь ЖКГ. Відповідаючи на питання журналіста щодо строку подачі гарячої води, 18 вересня пан Кличко з притаманним йому надсерйозним виразом обличчя відповів: «Щоб холодна вода перетворилася на гарячу – її потрібно підігріти». Очевидно, що від такої відповіді, яка розкрила всі таємниці створення такого дива як гаряча вода, журналісти не мали більше запитань до посадовця, а він мимоволі став мером–мемом. У наступному році хочеться побажати панові Кличкові одного «жгі єсчо, Віталік!»

У номінації «Плач Ярославни» перемагає та отримує «Комунальний болт» в минулому журналіст, а нині – народний депутат України VIII cкликання Мустафа Найєм, який розбурхав неабияку суспільну дискусію своїми думками щодо замалої заробітної плати народних депутатів, яка становить трохи більше 5 тис. грн. Пан Найєм сказав, що не працюватиме в парламенті за 5 тис. грн, бо на такі гроші прожити в Києві не можливо. Працівники житлово-комунального господарства, які в середньому отримують 3,5 тис. грн, без проблем могли б влаштувати для пана Найєма безкоштовний майстер клас з виживання на такі гроші, після якого в пана Мустафи з’явилися б навички обирати речі в сток-маркетах, їздити на роботу на тролейбусі, обідати власноруч приготовленою печенею та відкладати на «чорний день».

У номінації «Прорив року» перемагає порив трубопроводу, який стався 3 листопада у Києві. Стовп води у центрі столиці, який фонтанував більше години та сягав третього поверху, навіть заблокував вихід з кондитерської. Дуже цікаво прокоментував цю ситуацію головний інженер «Київводоканалу» Євген Савченко. «Труби вже старі і десь трішки лопаються – видають фонтан. Ну, можливо, метрів 5-10. Це ж водичка – вона «грає» туди-сюди», - сказав він. Така от водичка-пустунка у Києві…

У номінації «Нежданчик року» перемагає Закон України №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», який без попереднього обговорення за кілька годин після реєстрації законопроекту № 4644-д був проголосований народними депутатами. Окрім запровадження рахунків із спеціальним режимом використання для теплопостачальних та теплогенеруючих організацій для проведення розрахунків за використаний природний газ, цей Закон істотно розширив повноваження Нацкомпослуг, які від міських рад передали повноваження встановлення тарифів для виконавців комунальних послуг. Тож, тепер органи місцевого самоврядування встановлюють лише тарифи на побутові послуги та послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, а теплопостачальні організації та підприємства водопровідно-каналізаційного господарства автоматично стали виконавцями послуг.

У номінації «Вкрасти за 60 секунд» перемагає сумнозвісний контракт на постачання вугілля з Південної Африки між державною компанією «Укрінтеренерго» й англійською компанією Steel Mont Trading, підписаний 19 серпня 2014 року. Одним підписом за одну хвилину, додатковою угодою до контракту було змінено фракцію вугілля з 50 мм до 100 мм та включено в ціну за одиницю товару ризики доставки. Таким чином ціна 86 дол за тонну перетворилася на 112 дол за тону. Результат такої пожадливості чиновників – віялові відключення електроенергії та зіпсована репутація України на зовнішньому ринку.

У номінації «Фейк року» перемагає та заслужено отримує «Комунального болта» видання «The Russian Times», яке в серпні «потішило» черговою гучною заявою щодо України, зокрема російська брехня зачепила житлово-комунальне господарство. Цього разу псевдозасоби масової інформації повідомили, що, наче б то, Америка зомбує українське населення за допомогою психотропних препаратів, які додають у водопровід. Від цього люди стають схильними до навіювання певної інформації, тобто, простими словами, «зомбування». При цьому «The Russian Times» чомусь забули відкрити страшну таємницю – «зомбовані» українці зранку запивають психотропною водою смажених російськомовних снігурів…

Взагалі протягом 2014 року з житлово-комунальною галуззю, працівниками комунальних підприємств та споживачами сталося багато курйозних, смішних та непересічних подій. Головне – це те, що попри війну, ми з Вами усміхаємося та маємо надію на краще майбутнє – зі світлом, теплом, водою в оселях!