Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

«Виплив» персонаж з підмоченою репутацією: вмовляє на розробку «Калюжі»

27.05.2019
Житомирщина

На невеликій території Західного Полісся дивовижно цвіте Азалія


Хоч місцеві мешканці дещо зневажливо називають цю красуню дряпоштаном.  

На невеликій території Західного Полісся — північному сході Рівненщини та північному заході Житомирщини — росте дуже гарна рідкісна квітка. Це — азалія понтійська.

В середині травня в лісових масивах Городницького лісгоспу можна споглядати дивовижне явище: на високих кущах, подекуди в ріст людини, зявляються жовто-гарячі суцвіття з п’янким ароматом – це квітує рослина з поетичною назвою азалія понтійська , реліктовий рододендрон родини вересових.

Своїм п’янким запахом азалія може одурманити. Тому не рекомендується розбивати намети поблизу розквітлих кущів.

З рододендрона виділяють ефірну олію, яку використовують у парфумерії.

У поліських районах Рівненської та Житомирської областей, проходить крайня північно-західна межа поширення азалії, що росте переважно на Кавказі та в Малій Азії.

Як же потрапила ця квітка на Полісся?

З цього приводу існує чимало легенд і переказів, більшість із них пов’язані з навалою на край татарської орди. Одна легенда розповідає, що квітку привезла і посадила дочка татарського хана, сумуючи за домівкою. Інша — що насіння азалії було талісманом татарських завойовників, яке вони носили на грудях, зашитим у торбинках. Там, де падали на землю вбиті воїни, і проростали жовтогарячі диво-квіти. І дійсно, у дикій красі азалій є якась східна таємнича жага.

Як свідчать літературні джерела, саме з Полісся ця квітка потрапила у Західну Європу, її знайшов і завіз туди відомий парковий пейзажист кінця ХVІІІ — початку XIX століття ірландець Діонісій Міклер, який багато працював на Волині. Відомо, що свій перший парк на території теперішньої Рівненщини він заклав на прохання Михайлини Любомирської з Дубна. Пізніше створював парки у Мізочі, Боремлі, Заборолі, Шпанові, Млинові. А квітами азалії декорують парки і сади досі.

Фото Житомирського ОУЛМГ

* * *   

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація