Незабаром на Житомирщині буде створено Центр з відродження поліської темної бджоли.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив доктор ветеринарних наук, директор Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" Олександр Галатюк.
"Наш інститут розпочав роботу з відродження цієї породи, тому що темна лісова бджола втрачена в Європі. Провідні європейські науковці також зацікавилися цією темою та вивчають її. Навіть постало питання про те, якщо буде створено таку пасіку, то її включать до європейського реєстру, і, можливо, виділять фінансування", - зазначив Галатюк.
Він розповів, що це буде пасіка з племінного розведення щонайменше на 500 бджолосімей, яка слугуватиме виключно справі розведення саме поліської темної бджоли. "Наша поліська або середньоруська, карпатська й українська степова - це три прекрасні бджолині породи, і ми пишаємося з того, що вони у нас є", - підкреслив науковець.
Принагідно він зазначив, що Україна посідає п'яте місце в світі після Китаю, Аргентини, Індії та США за якістю медуі водночас перше в Європі, адже "таких ароматів і різноманіття меду ніде більше немає".
Професор також повідомив, що фахівці Інституту зараз зайняті підготовкою низки законодавчих положень, які безпосередньо стосуються розвитку галузі бджолярства і будуть подані на розгляд в Мінагрополітики та до Верховної Ради. Ці положення, зокрема, стосуються дотацій на причепи, щоб пасіка на колесах могла їхати, скажімо, з Житомирщини на Крим, бо саме автомобільні пасіки дають змогу ефективніше використовувати наявну кормову базу та підвищують рентабельність.
Крім того, на його думку, мають виділятися дотації на ветеринарне обслуговування бджіл і на ветеринарні дослідження. До речі, Житомирська обласна рада (Галатюк є її депутатом - Ред.) уперше в Україні започаткувала такий напрямок в розділі обласної Програми розвитку агропромислового комплексу до 2015 року, що стосується галузі бджолярства.
"Цей досвід треба поширювати, я скрізь про це розповідаю і заохочую, щоб пасічники з усієї України приїжджали на Житомирщину, аби побачити, яку допомогу обласне керівництво може надати для розвитку цієї важливої для здоров'я населення галузі. Я особисто докладу всіх зусиль для того, щоб бджільництво розвивалося, бо добре знаю всі проблеми пасічників і справжню ціну меду; знаю, що мед пахне потом, бо разом з батьком з дитинства працював на пасіці та досі продовжую його справу", - підкреслив фахівець.
Підсумовуючи, професор наголосив, що галузь бджільництва буде розвиватися, оскільки у неї великі перспективи і потужний трудовий потенціал. Він подякував багатотисячному колективу пасічників країни за невтомну копітку щоденну працю і побажав усім хороших бджілок-трудівниць, гарних професійних здобутків, а також вдячних покупців, щоб цілюща солодка продукція була завжди затребувана.
Поділитися:вологість:
тиск:
вітер: