«Бджоли — це моя віддушина!»

Сьогодні багато хто з чоловіків, щоб відволіктися від щоденних турбот і проблем, заводять пасіки. Бджоли заспокоюють, дисциплінують, примушують піклуватися про них, учать наполегливої й невтомної праці. Вісім років тому бджільництву присвятив себе і Базарський сільський голова Народницького району Олександр Будько.

Часу для відпочинку у чоловіка обмаль, адже він — голова районної асоціації сільських голів та член регіональної дорадчої ради Національного конгресу місцевого самоврядування України в Житомирській області.

Мріяв розводити бджіл ще під час служби у армії, але було не до того. Спочатку служив у Керчі, Польщі. Працював у Житомирському облвійськкоматі. Здобув фах учителя фізичної культури. Але з часом оте заповітне бажання нагадало про себе.

— Любов до комах­трудівниць мені прищепив дідусь, латиш за національністю Олександр Адамович Медніс, — говорить Олександр Васильович. — Нині на пасіці тримаю 15 бджолосімей. Цього року придбав на племгосподарстві у Рахові Закарпатської області дві плодові матки карпатської породи. Значних прибутків бджільництво, як відомо, зараз не дає, а роботи, часу й проблем приносить багато.

Обхід вуликів, які змайстрував власними руками, починаю о 5­ій годині ранку. Від роботи із бджолами отримую не лише 20 кілограмів смачного і корисного меду кожного місяця, а й велике моральне задоволення. У нашому селі лише десять бджолярів. Завдяки місцевим фермерам, які посіяли на 12 гектарах орендованих земель гречку, вдається збільшити медозбір і полегшити зимівлю комах.

Також Олександр Васильович полюбляє полювання, збирати гриби, прищеплювати у садку нові сорти яблунь, груш, слив. Він — один із засновників мисливсько­рибальського клубу «Полісся», який діє на території сільської ради.

Не має проблем О.В.Будько і з виготовленням різних столярних виробів, рамок для вуликів тощо, адже вміє працювати на столярному та фрезерному верстатах, не випускає з рук і рубанок.

— Бджоли для мене — справжня віддушина, — признається сільський голова. — Коли перехвилююся на роботі, відразу йду до бджіл: спілкуюся та слідкую за їхніми рухами і монотонним сонливим гудінням, яке вмить заспокоює нервову систему і дозволяє знову приступити до роботи, а ввечері — до домашніх справ.

Джерело: Житомирщина, Богдан Лісовський