Директор і засновник мисливського спеціалізованого господарства «Ушомир», що в Коростенському районі, Олександр Самчук присідає біля оленя благородного.
Його назвали Бембі (з англійської — дитина) ще малесеньким. Коли втратив своїх батьків, залишившись сиротиною. Його соскою вигодували людські руки. Отож він — добрий, лагідний, відкликається і на кличку, і на добре слово, сприймає ласку.
Шість років тому майже двогектарну площу було огороджено під вольєр. Один із перших поселенців — дикий кабан Борька. Тепер його не впізнати: на «дармових кормах» роздобрів і важить усі 300 кілограмів. За інформацією виконавчого директора Олексія Клешніва, з тих пір вольєр поповнився, крім оленів благородних, ще й оленями плямистими, ланями і муфлонами — останні з родини гірських баранів із Криму.
Також закупили до десятка романівських овець — на вигляд як звичайні, лише ноги чорні. Нині у господарстві вже мають 25 диких особин, бо деякі тварини «подарували» в поліських умовах своє потомство. Отож, є роботи чотирьом єгерям — вони доглядають і годують це чимале «лісове братство». Добре, що всі звірі — вегетаріанці, то й споживають від грушдичок до різноманітних овочів та фруктів, а взимку, крім сіна, люблять зерно, зокрема пшеничку.
Ще тут тримають в окремих вольєрах десяток мисливських собак різних порід.
Яка мета цього господарства? Пізнавальна й естетична — ці слова Олексій Олександрович поставив на перше місце. Щоб люди знали, що вони живуть у цьому світі не одні й були милосердними до навколишнього середовища.
На Коростенщині мисливське господарство «Ушомир» називають «зоопарком» під відкритим небом, який став популярним. До нього тепер приїздять із організованими екскурсіями не лише школярі, а й трудові колективи. Та й місцеві жителі, коли їх відвідують гості, залюбки ведуть їх на побачення з лісовою екзотикою.
Джерело: Житомирщина, Григорій Світлояр
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер:
.png){kind=small}
