Усі присутні в сесійній залі 18 вересня 2015 року стали свідками, як купка опонентів посміла дорікнути пану Савченку у зловживанні ним посадовим становищем.
Під час засідання 42 сесії Малинської районної ради депутати Сергій Недашківський, Юрій Кондрачук та Тетяна Семененко виступили із заявою про негідну поведінку голови районної ради.
Трійка відчайдухів наголосила на неприпустимості такого відвертого використання робочого часу, робочого місця й адмінресурсу чинним головою районної ради для вирішення власних амбітних планів – чергове балотування до районної ради (з наступним посіданням собою ж зігрітого головного крісла).
Названі вище депутати засудили стиль маніпулювання можливостями – аудиторією офіційних нарад, теплими дружніми стосунками з найвпливовішими підприємцями та керівниками структур, дочасними, в порушення закону про вибори, агітаційними промовами на підтримку Савченка-голови районної ради в наступній каденції і т.д..
Однак і Микола Савченко, і всі решта районних депутатів зустріли сміливість трьох опонентів з обуренням і зустрічним засудженням. Трійка виглядала принаймні майже білими воронами. Очевидність факту незаконних дій чинного голови не обурила більш нікого. Навпаки, всі присутні почали зацитькувати виступаючих, заступатися за патрона, виголошувати зустрічні спічі на його уславлення.
Отож вчинок трьох депутатів, які мали на меті припинити зловживання посадовим становищем Миколи Савченка з метою агітації й просування його кандидатури до омріяної мети продовження головування, призвів до нової хвилі колективного єднання і братання навколо голови районної ради супроти «неправильних» депутатів.
Конфлікт переріс у тривалий діалог, котрий ще тривав і після закінчення сесії.
Даний випадок є яскравим свідченням вже узвичаєного порядку проведення передвиборних перегонів: хто спритніший – той і правий, хто нахабніший – той і сильніший, хто голова – той і… голова знову! А Закон що? Закон для краси, варто думати.
вологість:
тиск:
вітер: