Малинський “вінігрет”: Переможці за бортом, переможені на коні та “спецпризначенці”

Забурлило на Житомирщині — вибори в ОТГ і привід згадати, що ми раніше навибирали в Малині.

У липні 2015 року українцям підсунули новий "Закон про місцеві вибори", який передбачав відкриті списки. Але фактично вони були умовно-відкритими та заплутаними — вибирали одних, а депутатами стали інші.

Через два роки після нововведень можна констатувати, що у Малині міська рада вийшла “ніяка”.

Більшість зібрана однією людиною, і під одну людину, — розсипалася. Чого тільки варте те, що в міській раді про фракцію БПП заявили тільки через два роки! Але навіть після цього не дуже поспішають показувати свою приналежність до президентської партії. “Весілля в Малинівці” воно і в Малині таке… Нагадаємо, що головним збирачем кандидатів у депутати для БПП був Микола Савченко.

А “Батьківщина” то й взагалі “проросла” — вагома група депутатів сидить в раді чи не з десяток років.

Тож маємо вінігрет з трьох основних політсил – “Солідарності”, Батьківщини”, “Народної партії” та квотників з “Сили людей” та укропівців з радикалами.

Нагадаємо коротко про суть нововведеннь у виборчому законодавсті 2015 року

Попередні місцеві вибори у 2010 році проводилися за змішаною системою: половину депутатів обирали по "мажоритарці", а частину за закритими пропорційними списками партій.

Згідно з новим законом 2015 року, усі депутати обиралися за списками партій (ніяких самовисуванців) в єдиному багатомандатному виборчому окрузі.

Для цього партія закріплювала кожного кандидата в депутати за територіальним виборчим округом (у Малині їх було 34). Окрім того, був кандидата під №1, який представляв список і не був закріплений за жодним з округів. Такий "перший номер" отримував мандат автоматично, якщо його політична сила долала 5% виборчий бар'єр.

Порядковість інших кандидатів у списку визначалася за результатами голосування: чим більший відсоток партія здобувала у територіальному окрузі, за яким був закріплений відповідний кандидат, тим вище місце займав кандидат у списку своєї партії.

Тепер щодо волевиявлення та підрахунку: виборці на дільницях віддають свої голоси за певного представника партії, або ж за саму партію (якщо на окрузі відсутній кандидат), а потім за результатом усіх кандидатів від партії визначають її загальний результат.

Тут починається алогічність процесу.

Оскільки часто депутатами ставали не люди, яких підтримала більшість, а висуванці, які набрали менше голосів.

Більше того, в окремих округах не було обрано жодного кандидата (остаточні прохідні "партійні" списки формувалися за обсягом набраних відсотків на окрузі, і не завжди мандат отримував переможець: його однопартієць міг отримати більшу підтримку у відсотковому еквіваленті зайнявши, приміром, друге місце).

У Малині округи 4, 5, 6, 13, 20, 23, 32 виявилися “безхозними” — люди голосували, а отримали “спецпризначенця” з числа депутатів, тобто не обраного, а закріпленого. Чи не забагато обманутих виборців?

Деякі ж округи навпаки "забезпечилися" двома представниками —1, 8 та 17. Хоч у 1-му не все зрозуміло. “Перший” номер у списку "Сили людей" Віталій Цьоха посунув кандидата який пройшов за партійною квотою, хоч інші перші номери списків розібрали “пусті” округи..

Дослідження проведені Координатором проектів ОБСЄ в Україні та Міжнародною фундацією виборчих систем з'ясували, що громадяни України погано розуміють нову виборчу систему. і що подібна дезоорієнтація могла позначитися на явці виборців і вплинути на прийняття громадскістю результатів виборів. Що теж, аж ніяк не можна віднести до позитиву.

Було наголошено на утриманні від застосування аналогічної виборчої системи на будь-яких майбутніх виборах. Великою проблемою діючого "Закону про місцеві виборі" є його складність та незрозумілість для громадян. Це зовсім не класичні відкриті списки, коли виборці обирають з-поміж кандидатів від партії.

Дослідження демонструють, що люди заплуталися. Більше того, не зовсім розібралися у цій системі і самі кандидати.

А як поживають "безхозні" округи?

Дослідження вже показують, що навіть якщо і є призначений куратор з числа депутатів, то такі округи залишаються обділеними.

Звісно, мешканці мають право звертатися до будь-якого депутата, проте посилаючись на відсутність приймалень , тощо, деякі малинські депутати полюбляють грати у жмурки — “напишіть письмово та зареєструйте в міській раді”, “звертайтеся до свого депутата…”. Що говорити про інших, коли голва комісії, який має контролювати цей безлад сам послуговується демагогією.

А ви знаєте кого фактично обрали малинчани, тобто за яких саме людей голосували? Вивчаємо...

А у Радомишлі тим часом обговорюють нову виборчу кампанію за недолугими правилами: "Не згоден з Кописткою в одному- що зловживання будуть. Вони вже почалися! ..."