Проти закону: чому малинським депутатам не варто відкривати двері ногами

 Страшно подумати, що буде, якщо депутат виявить бажання для зустрічі…

В Регламенті Малинської міської ради є одне одіозне положення, в якому не вистачає лише чорної шкіряної тужурки й нагану.

Депутати прописали й затвердили в Регламенті процедуру «невідкладного прийому» настільки детально, що від розмови не відвертиться ніхто.

У Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» лаконічно:

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:

1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;

2) на невідкладний прийом;

3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Саме невідкладний прийом малинські депутати деталізували таким чином, що й спецслужбам завидки.

Закон — скромний. Чого не скажеш про статтю 6, пункт 11 у новоприйнятому Регламенті Малинської міської ради восьмого скликання:

«Депутат має право на невідкладний прийом будь-якою службовою особою підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, а також органів влади, в т.ч. правоохоронних органів, державних адміністрацій, судів.

Таке право реалізується шляхом безумовної негайної зустрічі відповідної службової особи та депутата. Здійснюючи таке право, депутат повинен пред’явити посвідчення та повідомити про бажання зустрітись зі службовою особою в порядку невідкладного прийому.

Службова особа, до якої з’явився депутат із вимогою невідкладного прийому, зобов’язана перервати усі заплановані справи (оголосити коротку перерву в нараді, перервати службові спілкування, розгляд документів, прийом громадян, тощо) і негайно провести прийом депутата для заслуховування його вимог, заяв, скарг чи пропозицій.

Депутати повинні використовувати право невідкладного прийому таким чином, щоб такий прийом був зумовлений нагальними та особливо важливими справами, тривав якомога оперативно та не завдавав невиправданих втручань в роботу службової особи.

Службові особи, які створили перешкоди (в т.ч. не забезпечили реалізацію прав через відсутність необхідних знань про права депутата місцевої Ради у технічних працівників, секретарів, охоронців, тощо) у реалізації права на невідкладний прийом підлягають за наявності достатніх підстав дисциплінарній відповідальності, а також кримінальній відповідальності за ст. 351 КК України.»

Це — круто! Навіть крутіше, аніж круто — у Малині невідкладний прийом місцеві обранці визначили безумовним і негайним.

Хто ж додумався до такого шаленого положення регламенту? Виявляється підгледіли — десь, там, там, де ого-го, де не можуть помилятися.

Одним словом — десь позичили.

Це ж очевидна думка: якщо місцеві депутати мають такі повноваження, то народні депутати України — й поготів.

Тому логічним є перевірити, що пише законодавство про статус нардепів, коли їм конче необхідна «невідкладність».

І справді, у законі «Про статус народного депутата України» про невідкладність йдеться більш розгорнуто. Ось, наприклад, стаття 17:

«Народний депутат користується правом невідкладного прийому з питань депутатської діяльності керівниками та іншими посадовими особами розташованих на території України органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, громадських організацій і політичних партій…»

І ще декілька цитувань, де закон закликає невідкладно надавати, сприяти і так далі.

Просто дивно, чому ще двері не повиносили в публічних місцях через невідкладні справи.

Схоже, цією нормою про невідкладність народні обранці крутили, як дишлом, і намагалися потрапити у стилі «хотєлок» малинських депутатів і до президента, й ледь не до ядерного реактора. Тому крапку у цьому питанні поставив Конституційний суд ще в далекому 2003 році.

Поважний суд тлумачив вище згадану статтю 17  Закону про статус нардепів та визначив:

«… Положення частини другої статті 17 Закону України «Про статус народного депутата України» щодо права народного депутата України на невідкладний прийом треба розуміти так, що невідкладним є позачерговий прийом народного депутата України з питань його депутатської діяльності, який не може бути відкладений на тривалий час і здійснюється керівниками та іншими посадовими особами розташованих на території України органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, громадських організацій і політичних партій раніше прийому інших посадових осіб та громадян відповідно до попередньо погоджених часу і місця…»

Очевидно, що на це тлумачення мали б надалі орієнтуватися «обранці» всіх рівнів. Але.

Але для цього потрібно мати хоча би здоровий глузд, щоб усвідомлювати, що в тому «хочу тут і зараз» є щось неадекватне.

Ще раз: НЕВІДКЛАДНИЙ ПРИЙОМ — це позачерговий прийом, який не може бути відкладений на тривалий час, раніше прийому інших посадових осіб, у погодженому місці в погоджений час.

Залишається лише чекати, коли депутати скасують дурнувате положення регламенту та не будуть порушувати інше, стаття 1, п.5:

У випадку, якщо положення цього Регламенту вступають у протиріччя із законодавством, що змінилося, такі положення втрачають силу і підлягають коригуванню на найближчому пленарному засіданні міської ради.

І маю надію, що 5 юристів з міської ради розберуться у цьому скромному питанні.

Володимир Нечипоренко

ДЖЕРЕЛО: MALYN.MEDIA