10 вересня офіційний ювілей , 25 річниця від створення антикомуністичної організації Народний Рух України.

    25років тому , в 1989 році була створена антикомуністична громадська організація НРУ ,ядром якого стали десиденти ,опозиціонери та українські патріоти і просто небайдужі до власної долі українці.

   Вже взимку в методкабінеті Малинського РБК збирались і малинські опозиціонери.На початку 1990 року ми , співзасновники , створили офіційно Малинську РО НРУ. Двоє з нас були місцевими депутатами. Я був депутатом міської і районної рад а Володимир Олексієнко депутат районної ради. Були серед нас  Іван Стрільчук , Сашко Бірківський , Ольга Лісовська ,лариса Ткаченко та пару чоловік , але через рік нас було вже півсотня .

   Вже тоді людям надоїли злидні , малі зарплати і пенсії , пусті магазини , злочинність можновладців та по суті геноцид українського народу.

 Ми кинули зерно патріотизму , державності і громадської активності в малинську землю . Був створенний «робітничий контроль» що організовував рейди на переповнену дефіцитом торгівельну базу та страйкоми на підприємствах .

    Тоді , ще в 1990 році , до підняття національного прапора в Житомирі та Києві  , після Львова ми найпершими в цій України підняли поряд з прапором УРСР над міськрадою і національний прапор який після 1991 року став державним. Мені вдалось на міській сесії проштовхнути це рішення .   5 разів я встановлював прапор а міліціянти вночі його ламали. Послідував приїзд обкомівців з намаганням виключити з КПРС тодішнього міського голову Володимира Студінського.

    Ми почали боротьбу проти сваволі бюрократів , проти розкрадань товарів народного вжитку і майна можновладцями, проти брехні , нехтування конституційними правами , проти нового союзного договору , за гласність , справедливість , демократію, державну незалежність та включення малинщини до 315 Постанови. Ми приймали участь як у всеукраїнських акціях так і проводили власні. Добились включення нас до 4 Чорнобильської зони , відкрили чорнобильський магазин безкоштовного дитячого харчуваня , захищали малинчан від сваволі бюрократів та зробили тоді багато суспільно необхідного для малинської громади . Я ще й особисто організовував оздоровлення  щорічно по 120 дітей в чистій Тернопільській області.

НРУ в народі називали просто РУХ (Рятуйте Україну Хлопці).

  Як в цей час так і тоді всі ті ж при владі . Вся та ж боротьба проти нас , які так і залишились регіональною опозицією бо окуповані ворогами кабінети не звільняються. Методи їхнього володарювання і господарювання ті ж що і тоді.

Вони себе вважають досвідченими керівниками , господарниками , елітою, поважними забезпеченими і непоборними поважними сім`ями і кланами , а нас , опозиціонерів  подають в своїх газетах бидлом,бовдурами, бомжами , неробами. боржниками, пияками , психами і збочинцями . Епітетів море !  Їх аморальність перешла межу ! Як тоді в них райське життя – у нас нікчемне ! Вони гульбенять – наші тисячами гинуть ! Вони при владі , брехні . злодійстві і в меду залипли ,  – ми ж в болоті , з ошуканими інтересами , правами та голими кишенями .

         Потім проголошення Декларації про суверенітет.

      В листопаді 1990 року при нашій спробі провести Хреста на могилу воїнів УНР в с.Базар  на нашу колону напали біля с.Недашки комуністичні і комсомольські райкомівці , представники мафіозних радянських партійно-господарських активів Малина і сусідніх районів . Ці «колгоспники» були у фуфайках та пижикових шапках. Нападом  керував і топтав національний прапор особисто М.Дідківський .

     Потім їхня незмога втримати так звану перебудову і «ГКЧП» 19 серпня 1991 року.  Я збирав зібрання виборців і розповідав про події в Москві , прокручував їм новини з зарубіжних радіостанцій.  Послідувавна мене , депутата двох місцевих рад , заступника голови районного Руху ,  наїзд міліції і обласної прокуратури , намагання голови районної ради Василя Шпаковича відібрати у мене депутатський захист та намагання запроторити до буцигарні.

 Переді мною і на сьогодні  є деякі оригінали газет того часу які стали документальним доказом тодішньої діяльності теперішніх борців проти нас . зокрема двох редакторів  двох теперішніх малинських газет («Малинські новини»-«Прапор Жовня» , «Соборна площа»). І.Вознюк  наприклад навіть після втечі , самогубств і арештів гекачепистів все друкував в газеті їх накази. Ворожа комуністів і перевертнів діяльність проти України до цього часу не ліквідована.

   На ІІІ з`їзді НРУ в лютому 1992 році по суті став розкол громадської організації на дві групи . Одна Вячеслава Чорновола , а друга Івана Драча і Михайла Гориня . Це призвело до створення на базі НРУ партій. Група В.Чорновола зареєструвала партію з назвою «Народний рух України».

   Нічого не змінилось! Ніхто не покараний за знищення УНР , голодомори ,репресії , руйнування України та геноцид українців !

    Брехня і казнокрадство , деребани і корупція , сваволя і безкарність призвели до того що мафія в Україні назвала себе державою , замість державних кордонів маємо віртуальний адмінкордон УРСР, армія і силовий блок атрафовані , правоохоронні органи , свавільні суди і державна служба перетворені у власний бізнес.

     В цій бутаформій державі реальні тільки прапор, герб , гімн та тисячні жертви патріотів !

     Боротьба за державність не закінчена ! Революція переходить на слідуючий етап ! Все залежить тільки від розуму , тверезості , духу , активності і небайдужості українців.

   Вітаю всіх рухівців з ювілеєм та закликаю згадати свою активність і стати до боротьби !

             Співзасновник Малинської РО НРУ  Василь Федоренко