Тема доволі делікатна, бо зачіпає особисте життя людей, проте мовчати і замовчувати справжній психіатричний «безпрєдєл», який відбувається поруч з нами,  не маю бажання. Але поки що не буду називати жодного прізвища. бо не хочу нашкодити безневинним людям. Отож поки що не називатиму... Таких випадків по Малину - далеко не один. 

Бо кожен, у кого є родичі, може стати пацієнтом психіатричної лікарні, якщо ці родичі раптом вирішать, що ви їм чимось не догодили, або  у вас привабливе житло, яке можна відняти елементарно –  відправивши вас пожиттєво до Гуйва, як прийнято говорити у Малині. 

Саме така ситуація у однієї моєї знайомої – жінці за 40, гарна, розумна, талановита, має престижну як для Малина роботу, з її зовнішніми даними напевно мала б сяяти від щастя та упевненості у завтрашньому дні. Щоправда, усе навпаки. Життя зіпсували невдале сімейне життя, і  як наслідок - розлучення, бо стараннями колишнього чоловіка та з допомогою найближчої  рідні позаминулого року уперше потрапила до того лікувального закладу. А все дуже просто: чоловік своїми ревнощами та помстою за розлучення доводить жінку  до сказу, а рідна мама з доцею, якій на той час ще й 18 не було, і приймати якісь рішення щодо власної матері вона аж ніяк не мала права, чомусь вирішують, що ніде жінці краще не буде, окрім як  у психіатричній лікарні.

Слово родичів у психіатрії –  це закон, виявляється. Родичі можуть скрутити, зв’язати, побити, заткнути рота кляпом,  насильно завезти до закладу, передавши свою найріднішу людину (доньку та маму) до рук психіатрів. А чим це відрізняється від бандитизму? - спитаєте ви.  А нічим.

Більш того, це вважається захистом прав хворого, адже йому вкрай необхідне лікування, яке призначила  «рідня».  І допомагають у цьому люди у білих халатах, але з чорною совістю. Бо виписати направлення на Гуйво за хабар – це теж справа лікарів. Не пускати відвідувачів до потерпілого, ой, хворого, бо мама строго-настрого наказали лікарям та медсестрам нікого не пускати і нікого не випускати – теж їхня чорна справа. А ще не випускати людину на свіже повітря, бо не дай Бог, втече від «доблесних» лікарів.  

Окрім того, при доставці пацієнта у психлікарню, ніхто не перевіряє, хворий він  чи здоровий, і чи дійсно потребує колоти себе наркотиками, ой, транквілізаторами, і чи хоче, щоб йому руйнували психіку та робили овочем, випробовуючи на ньому чергові ліки.  А ще ж є здорові дядьки-санітари, які запросто можуть познущатися над людиною, яка і так вже постраждала від знущання близьких. Але найстрашніше знущання – пацієнт не може вирватися з лап ескулапів без письмового погодження рідні, яка його туди заприторила.

А як ви думаєте, якщо родичі вирішили відняти у вас житло чи ще щось надумали, чи будуть вони  прагнути вас звідти забрати? Звісно, що ні. Отож психіатрія – це такий собі узаконений спосіб бандитизму, де лікарі в одній упряжці з скаженою «ріднею», яка сама потребує психіатричного втручання, роблять свою чорну справу. А головне, що й колеги по роботі не мають права поцікавитися, що сталося з людиною, куди це вона раптом зникла, і чи не потрібна їй якась допомога, чи не втратить вона роботу.  Уся ця «зайва» цікавість з боку громадськості – порушення прав пацієнта. А усе інше – не порушення його прав? Як кажуть, я «фігєю,  дорогая редакція».

Фігєю я й від того, що президент Лукашенко з офіційним діагнозом «мозаїчна шизофренія» керує цілою країною, і нічого, що Путлєр з комплексом Наполеона вже захопив майже пів-України, і ніхто його не кидається лікувати. А самотня слабка беззахисна жінка у стані весняної депресії – найбільше зло для суспільства, і її треба від нього терміново ізолювати. Хочеться спитати, а чи все у суспільства добре з головою? Зокрема, у мами з доцею, які відверто знущаються над найближчою родичкою, і ніякої управи на них нема?

Мораль тут проста. Усі  заповіді щодо моралі для людей прозвучали ще 2000 років тому. Хто хотів їх почути, той почув. А хто не дочув і прикривається білим халатом чи родинними зв’язками,  нехай не дивується, що його зло повернеться йому ж  сповна. Повернеться і лікарям, і родичам, які знущаються  над молодою безневинною жінкою, та тільки чи вони це зрозуміють?   А може не чекати, коли зло повернеться бумерангом, а направити у психіатричну лікарню прокурорську перевірку, нехай трохи вставлять розуму лікарям, а заодне і усім «родичам»? 

 А це, в кого нерви міцні, фільмець про те, що таке психіатрія, чому вона не є медициною, і скільки людей вона вже загубила. Правду кажу, інквізиція відпочиває. "Психіатрія - індустрія смерті".