Учора активна громадськість міста зібралася на базі Лісгоспу АПК та обговорила проблему засміченості нашого міста та шляхи її подолання.Прміщення люб'язно надав директор лісгоспу АПК Вололодимир Антонюк, який безпосередньо узяв участь у обговоренні. З присутніх були представники лісгоспу, УНА-УНСО, МалинЕкоФесту, Народної варти, Правого сектору, юристи, депутати міської ради, екологи та просто небайдужі громадяни. 

Що ми маємо на сьогодні?

1.Комунгосп, який укладає договори з мешканцями міста на вивезення твердих побутових відходів. Вартість цієї послуги складає приблизно 10 грн. з квартири на місяць.  Згідно графіка машина об’їжджає мікрорайони міста та забирає сміття.

Якщо усе так добре, то чому ж це саме сміття опиняється у всіх лісопосадках навколо міста та в усіх можливих і неможливих місцях, куди те сміття можна викинути, навіть на горищах багатоповерхівок(!).

Причина 1. Не всі мешканці заключили договори. Чому вони так зробили? Можливо вважають, що для них це надто дорога послуга і можна зробити дешевше – викинути сусіду під паркан, адже екологічної служби у місті немає, а санепідслужба такими «дрібницями» не переймається. Влада, депутати закривають на це очі.

Причина 2. Комунгоспівцям вигідно, щоб не усі заключали договори, бо тоді можна вивезти сміття й без договору, але за плату у кишеню. Можливий такий варіант? Можливий. Коли «екофестівці» більше року тому запропонували комунгоспу допомогти із укладанням договорів, ті відповіли, що впораються самі. Судячи по ситуації зі сміттям , заключають досі.

Причина 3. В усіх укладені договори (припустимо таке) і всі законослухняні громадяни, але графік вивозу сміття не для всіх зручний. Наприклад, якщо ви працюєте щодня до 18:00, а машина приїздить о 17:00, то зрозуміло, що ви не встигнете викинути своє сміття. Отож знову наше горезвісне сміття потрапляє не на звалище, а куди очі бачать.

Причина 4. Відсутність контролю за дотриманням чистоти та санітарного порядку у місті. (див. п.1). За відсутності екологічної служби та надзору за санітарією, навіть самі законослухняні громадяни під впливом оточуючих інколи стають незаконослухняними.

Вихід тут бачиться такий – громадський контроль, зелені патрулі, громадські екологи, які мають повноваження складати протоколи порушень екологічного законодавства та направляти їх до суду, а суд порушників - штрафувати.

Причина 5. Низький загальний культурний та санітарний рівень населення, тобто люди елементарно не замислюються, що викидаючи сміття будь-де, вони шкодять своєму здоров'ю, місту, природі, сусідам, забруднюють екологію і просто викидають гроші на вітер, бо нині переробка сміття – це теж бізнес і досить прибутковий. А ті гроші, які щороку виділяються на прибирання стихійних смітників, могли б бути витрачені на благоустрій міста.

Тут має працювати просвіта, просвіта і ще раз просвіта, починаючи з дитячого садочка. А також системна робота з пресою та ТВ, встановлення у найбільш проблемних місцях відеореєстраторів, залучення порушників до громадських робіт і таке інше. Над цим і працюємо.

Отож, до чого  ми прагнемо? Щоб сміття було там, де воно й повинне бути – на міському сміттєзвалищі, а в ідеалі – перероблялося та приносило користь місту у вигляді доходів від його переробки та чистоти у дворах і на вулицях нашого міста.

Як цього досягти? На нашу спільну думку, має бути прийнятий комплекс заходів. 

1. Перевірити, чи дійсно заключені усі договори з мешканцями міста.

2. У мікрорайонах, де графік не надто зручний для людей (провести опитування по квартирах), для підстраховки встановити контейнери, люди спокійно викидатимуть сміття туди, а не в ліс, а  машина спокійно його вивозитиме.

3. Вимагати повернення у місто екологічної служби, а до того - організувати роботу громадських екологічних інспекторів та громадської варти. 2-3 оштрафованих десятому розкажуть, що не треба викидати сміття де попало.

4. Екологічна реклама, якої у місті немає. А потрібна.

5.Шукати інвестора, який візьметься за роздільний збір та переробку сміття.

6. Як варіант на майбутнє – створити у кожному мікрорайоні пункти прийому та сортування відходів (пластик, папір, скло, алюміній, батарейки, економні лампи ), бо коли вони потрапляють на звалище, то змішуються з харчовими відходами і відсортувати без втрат їх вже практично неможливо.

7. Щодо харчових відходів – у кого своє господарство, там проблем немає, а у квартирі, якщо трохи пофантазувати, можна знайти їм застосування. За незначної їх кількості вони спокійно подрібнюються у звичайному блендері, змішуються з водою і стають простим та ефективним підживленням   для  квітів на клумбі (це моє особисте ноу-хау, так що ділюся на правах реклами). Якщо у вас під вікнами ще немає клумби – обов’язково заводьте.

8. Прозвучала пропозиція також поновити у місті популярні колись Громадські слухання. 

8. Ну і звісно – акції прибирання поки що ніхто не відміняв.

Зустрінемося вже сьогодні на Соборній площі о 12:00. При собі мати рукавички, можна граблі та гарний настрій.  

Післямова

Сьогодні після прибирання (усім дуже дякую за участь) ми з екофестівцями вирішили ще виїхати на природу відпочити та поспілкуватися. Проте відпочити нам не вдалося. На косі справа застали двох малолітніх бракон'єрів, які саме витягали рибу і за їхніми ж словами поставили усього 10-15 м сітки (це під час нересту ,коли масовий вилов риби заборонений) на уху. Сказали, що з єгерем домовлено. Явно "чиїсь" дітки, бо зухвалість та самовпевненість, з якою поводився один з рибалок, била через край.  

Далі поїхали на місце прибирання і застали двох автолюбителів за миттям машин. Пояснили їм, що це заборонено, для цього є мийка, проте вони стояли на тому, що немає тут такого забороняючого миття машин знаку. Значить знак маємо поставити найближчими днями для особливо невгамовних мийників.  

"Роблю що хочу і де хочу, бо я так хочу" - ці часи минають. Є закони, однакові для всіх, яких має дотримуватися кожен громадянин.Якщо окремі малинчани цього не розуміють, будемо пояснювати доступними способами - складанням протоколів, штрафуванням, розміщенням інформації про порушників у пресі та в мережі Інтернет. Нехай країна знає своїх "героїв".