Як ви думаєте, скільки сміття може умістити в собі невелика лісова  територія, що простяглася від мікрорайону "банкнотки" до знаку "Малин"? 

Вже два тижні практично щодня, виділяючи з власного післяробочого часу по 2-3 години я намагаюся вигребти з цього лісу усе те, що залишають тут після чергових бухалівок малинчани.

Навіщо я це роблю?

Бо хочу зробити з Мухосранська чисте, красиве місце для цивілізованого культурного відпочинку, яке у проекті виглядає як громадський екологічний лісо-парк з облаштованими по-європейськи місцями відпочинку, квітниками, альпійськими гірками, освітленням на сонячних батареях, годівницями для птахів і т.д.

Ця ідея прийшла мені у голову, коли ми з організаторами вибирали ділянку для прибирання на ЕкоФесті. Якраз ця за вимогами безпеки для дітей не підійшла, але місце дуже гарне, хоч і недоглянуте. 

А поки що усе виглядає так. 

Але це тільки сота частина, зібрана учора увечері. Сьогодні лише на маленькій галявині було зібрано стільки ж. 

А це місце, куди я поки що заношу усі пакети з сміттям, аби сміттєвоз потім міг вивезти його на звалище.

І це теж сміттєсклад.

 Ще приблизно стільки ж вже вивезено з ділянки, але ще гребти і гребти до переможного кінця. Зверніть увагу, поряд знак "Малин" і нікого не турбує, що в'їзд у місто, якщо трохи відійти від дороги і заглянути до лісу, - це сама натуральна помийка.  

Дренажний канал для відведення води, щоб людей весною не топило, проритий між мікрорайоном і лісом, ці ж самі люди завалили усіма видами побутових відходів. На фото не дуже гарно видно, але практично уздовж усього берега тягнуться розсипи пляшок усіх мастей. Зазвичай люди на 70 % складаються з води, тому воду цінують і шанують, бо вода -  без перебільшення - це життя, а малинчани, цікаво,  з чого? З пива чи горілки? А може з інших "горячітельних" напоїв? 

А ось такі пакети розвісила на деревах вздовж дороги. "Хочеш жити у чистій країні? Прибери за собою сміття!".  За день стало помітно менше папірців та різних обгорток на тротуарі.  Дай боже, щоб дійсно дійшло. 

Як писав Маяковський: "Я знаю, - город будет! Я знаю - саду цвесть!..." Це єдине, що не дає кинути розпочату справу на половині шляху. Терпіння, терпіння, і ще раз терпіння... Зараз я, як ніхто інший, розумію Миклухо-Маклая, який вчив папуасів цивілізації. Ех, малинчани...