Ніч оминає по колу світло лампи,
Силу води утримує сила дамби,
Слово тамує біль і ятрить рани,
Пізно буває жить, а вмирати – рано…
Дві сторони завжди в однієї монети,
Проза життя геніальніша за поета,
Слово лікує душу, а може – вбити,
Двоє повинні бути, щоб любити…
В кожного є свій зворотній бік медалі,
В когось життя, як по колу – автораллі,
В когось душа, мов написана Богом книга,
Ніжність ріки приховує мужність криги.
А тіло не може жити, якщо без шкіри,
Світ захворів війною, краще б - миром…
Відповісти
Силу води утримує сила дамби,
Слово тамує біль і ятрить рани,
Пізно буває жить, а вмирати – рано…
Дві сторони завжди в однієї монети,
Проза життя геніальніша за поета,
Слово лікує душу, а може – вбити,
Двоє повинні бути, щоб любити…
В кожного є свій зворотній бік медалі,
В когось життя, як по колу – автораллі,
В когось душа, мов написана Богом книга,
Ніжність ріки приховує мужність криги.
А тіло не може жити, якщо без шкіри,
Світ захворів війною, краще б - миром…